СУЧАСНІ АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНІ СТРАТЕГІЇ РЕВІТАЛІЗАЦІЇ МУЗЕЮ «БОЙКІВЩИНА» У САМБОРІ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСЕРЕДКУ

Автор(и)

  • Степан Ярославович Пісьо Комунальний заклад Львівської обласної ради «Історико-етнографічний музей «Бойківщина» https://orcid.org/0009-0001-7070-4199
  • Наталія Василівна Дудяк Херсонський державний аграрно-економічний університет https://orcid.org/0000-0002-2746-1910
  • Юрій Михайлович Фабрика Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу https://orcid.org/0000-0002-1745-1356
  • Вікторія Степанівна Марусяк Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького https://orcid.org/0009-0000-7816-5903

DOI:

https://doi.org/10.32782/uad.2026.3.34

Ключові слова:

ревіталізація, архітектура, будівництво, музейне середовище, цифрові технології, дизайн середовища, інклюзивність, експозиція, культурна спадщина, Бойківщина

Анотація

У публікації досліджуються сучасні підходи до ревіталізації середовища музею Бойківщини в Самборі як цілісної просторово-культурної системи, в якій архітектурно-будівельні підходи, цифрові технології та трансформація формують модель багаторівневої взаємодії з культурною батьківщиною. Досліджено метаморфозу музею від узвичаєного простору збереження до досвіду відкритого середовища, в якому експозиція та відвідувач вступають у гармонійний діалог. Визначальними викликами, що стоять перед музеями в цифрову епоху, є необхідність модернізації та підвищення функціональної гнучкості території. Обґрунтовано закономірність ревіталізації як складного процесу, що охоплює не лише експозиційний контент, а й архітектурно-будівельне рішення, планувальну структуру та сценарії динаміки відвідувачів. У рамках проектно-наукової роботи кафедри архітектури Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького, що реалізується за грантовою угодою № 101084975 – Ревіталізація, між університетом та Європейським Союзом, підготовлено комплексні пропозиції щодо трансформації основного образу будівлі та формування інклюзивного просторового центру. Запропоновані рішення ґрунтуються на синтезі узвичаєної естетики Бойківщини та сучасних архітектурно- дизайнерських засобів будівництва, що дозволяє зберегти автентичність та водночас оновити простір. Особлива увага приділяється архітектурному дизайнерському середовищу як інструменту формування ефективних навичок та отримання візуального та сенсорного розуміння. У майбутньому передбачається здатність цифрових технологій – мультимедійних інсталяцій, інтерактивних інтерфейсів, систем навігації доповненої реальності – поглиблювати межі предметної області, для відчуття як живого процесу досвіду. Показано, що поєднання архітектурно-будівельної ревіталізації та цифрових медіа, які формують сучасний образ музейного центру – багатошаровий та інклюзивний, де пам’ять зберігається та набуває практики, а простір стає живим посередником між минулим та сьогоденням

Посилання

Кирчів Р. Бойківщина: етнокультурний портрет регіону. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2004. 224 с.

Івашко Ю. Філософське значення і передумови виникнення наукової реставрації пам’яток архітектури і мистецтва. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2006. Вип. 16. С. 15–22.

Пісьо С.Я., Дудяк Н. В., Марусяк В.С. «Самбір – осердя Бойківщини: архітектури, історії та сучасності традиції...». Збірник матеріалів конференції "The current stage of development of scientific and technological progress ‘2026". Germany. No 43 on February 20, 2026, С. 97–103. URL: https://www.proconference.org/index.php/gec/issue/view/gec43-00 (дата звернення: 16.04.2026).

Історико-етнографічний музей «Бойківщина» у Самборі. Каталог фондів. Самбір, 2018. С. 7–56.

Вечерський В.В. Ревіталізація. Архітектура: короткий словник-довідник. Киї в: Будівельник, 1995. С. 250–251.

Шмагало Р.Т. Дизайн середовища: теорія та практика. Львів : Сполом; 2012. 256 с.

Сарана В.Ю., Пісьо С.Я. Ревіталізація предметно-просторового середовища історичних міст. Збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції «Проблеми ревіталізації та гуманізації предметно-просторового середовища повоєнної України». ЛНУП. 25–26 квітня 2024 року. С. 16–18. URL: https://lnup. edu.ua/uk/7323 (дата звернення: 16.04.2026).

Степанюк А.В., Кюнцлі Р.В. Проблеми ревіталізації об’єктів предметно-просторового середовища та сучасного будівництва в історичній частині малих міст. 2023. URL: https://drive.google.com/file/d/1yNn_d-7YoPLSfQgR6YMrHwEW7M1AwzOU/view (дата звернення: 16.04.2026).

Marty, P.F., Jones, K.B., Eds. Museum Informatics: People, Information, and Technology in Museums. Routledge : New York, 2008.

Sandvik K. Ross Parry (ed.): Museums in a Digital Age. London & New York : Routledge. 2010. MedieKultur: Journal of Media and Communication Research, 2011. 27(50), 8 p. DOI: https://doi.org/10.7146/mediekultur.v27i50.5245

Pujol-Tost L. Digital technologies and museums: Vol. 34, No. 3. New ways of experiencing cultural heritage. Museum Management and Curatorship, 2019. 34(3), 245–263.

Sylaiou S., Mania K., Karoulis A., White M. Exploring the relationship between presence and enjoyment in a virtual museum. International Journal of Human-Computer Studies. 2010. Vol. 68, Issue 5. P. 243–253. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijhcs.2009.11.002

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29

Як цитувати

Пісьо , С. Я., Дудяк , Н. В., Фабрика , Ю. М., & Марусяк, В. С. (2026). СУЧАСНІ АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНІ СТРАТЕГІЇ РЕВІТАЛІЗАЦІЇ МУЗЕЮ «БОЙКІВЩИНА» У САМБОРІ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСЕРЕДКУ. Український мистецтвознавчий дискурс, (3), 273–278. https://doi.org/10.32782/uad.2026.3.34