САКРАЛЬНА ТРІАДА ПРОСТОРУ: ЖИВОПИС, СВІТЛО І ДЕРЕВО ЯК СМИСЛОТВОРЧІ КАТЕГОРІЇ АРХІТЕКТУРИ БОЙКІВСЬКИХ ХРАМІВ ТУРКИ…

Автор(и)

  • Степан Ярославович Пісьо Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького; КЗ ЛОР «Історико-етнографічний музей «Бойківщина» https://orcid.org/0009-0001-7070-4199
  • Наталія Василівна Дудяк Херсонський державний аграрно-економічний університет https://orcid.org/0000-0002-2746-1910
  • Юрій Михайлович Фабрика Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу https://orcid.org/0000-0002-1745-1356
  • Вікторія Степанівна Марусяк Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького https://orcid.org/0009-0000-7816-5903

DOI:

https://doi.org/10.32782/uad.2026.2.36

Ключові слова:

дерев’яна сакральна архітектура, Бойківщина, семантика сакрального простору, просторово-композиційна структура, живопис, світло в архітектурі, символіка, Турка

Анотація

Це дослідження – спроба торкнутися серця Бойківщини крізь призму дерев’яної сакральної архітектури храмових споруд міста Турки, вдивляючись у живопис, світло та дерево її святинь як у своєрідний духовний ландшафт, у якому пам’ять, віра і простір зливаються в єдину форму буття. Йдеться не лише про фіксацію архітектурних форм, а про спробу прочитати храм як живий текст культури, написаний деревом, живописом і світлом. Основну увагу зосереджено на дослідженні символіки живопису світла та дерева, як ключових смислотворчих категорій сакрального простору, що формують не лише образ храму, а й внутрішній досвід присутності людини в ньому. Архітектурно-просторові особливості бойківських церков розглядаються як система знаків, у якій композиційна структура, ритм зрубів, вертикаль триверхих силуетів і пластика деталей постають носіями глибинної духовної семантики. У роботі аналізується взаємодія внутрішнього та зовнішнього простору храму, де природа не відмежовується від сакрального, а стає його продовженням: ландшафт переходить у архітектуру, а архітектура – в стан молитви. Особлива увага приділяється ролі природного матеріалу – дерева, як носія пам’яті, часу і традиції, матеріалу, котрий зберігає тепло людських рук і водночас акумулює досвід поколінь. Показано, що світло у бойківських храмах виступає не лише фізичним чинником, а метафорою духовної присутності й одкровення, живопис – умовою внутрішнього діалогу людини з сакральним, дерево ж постає носієм традиційної семантики життя та духовного переходу, матерією, у якій природа дерева та живопису світла перетворюється на молитву. Стаття окреслює значення бойківської дерев’яної сакральної архітектури як складової нематеріальної культурної спадщини Карпатського регіону та актуалізує її потенціал у сучасному культурному й духовному дискурсі, розглядаючи храм не як об’єкт, а як простір живої присутності, у котрому дерев’яна архітектура стає формою живопису, а живопис – мовою світла.

Посилання

Драган М. Українські дерев’яні церкви. Генеза і розвій форм : у 2 ч. Харків : Видавець Савчук О. О., 2014. Ч. 1. 352 с.; Ч. 2. 368 с.

Вечерський В. В. Українські дерев’яні храми. Київ : Техніка, 1998. 208 с.

Филипчак І. М. Нариси з історії Бойківщини. Львів : Каменяр, 1996. 216 с.

Лозинський Р. М. Бойківщина: історико-культурний нарис. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2012. 288 с.

Barragán L. The Silence of Architecture. Tokyo : Toto Publishing, 1985. 96 p.

Palladio A. The Four Books on Architecture. Cambridge, MA : MIT Press, 1997. 412 p.

Heidegger M. Building, Dwelling, Thinking. Poetry, Language, Thought. New York : Harper & Row. 1971. P. 141–160.

Пісьо С., Березовецька А., Марусяк В. Світло, тиша і дерево: символіка та простір бойківської дерев’яної сакральної архітектури у Турці. «Бойківщина: минуле, сучасність, перспективи» на пошану Івана Филипчака : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Самбір, 19 березня 2026 р.). Самбір, 2026. С. 206–213.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-30

Як цитувати

Пісьо, С. Я., Дудяк, Н. В., Фабрика, Ю. М., & Марусяк, В. С. (2026). САКРАЛЬНА ТРІАДА ПРОСТОРУ: ЖИВОПИС, СВІТЛО І ДЕРЕВО ЯК СМИСЛОТВОРЧІ КАТЕГОРІЇ АРХІТЕКТУРИ БОЙКІВСЬКИХ ХРАМІВ ТУРКИ…. Український мистецтвознавчий дискурс, (2), 336–342. https://doi.org/10.32782/uad.2026.2.36