САКРАЛЬНА СИМВОЛІКА БІНОКЛЕПОДІБНИХ ФОРМ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Автор(и)

  • Іван Вікторович Пузенко Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука https://orcid.org/0009-0008-7469-4830
  • Юлія Віталіївна Халмурадова Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука https://orcid.org/0000-0002-9349-231X

DOI:

https://doi.org/10.32782/uad.2025.5.20

Ключові слова:

біноклеподібні посудини, кераміка, трипільська культура, архетип, сакральна символіка, художні інтерпретації, дизайн

Анотація

Мета роботи полягає у розкритті символічного потенціалу біноклеподібних форм трипільської культури. На основі комплексного аналізу наукових праць археологів, культурологів, керамологів та інших науковців у статті запропоновано аналітичний огляд сакрального значення біноклеподібних посудин стародавньої цивілізації Трипілля-Кукутень. Адже форми, що мають двокамерну структуру, розглядаються нині не лише як утилітарні та ритуальні предмети, але й як носії глибоких смислів та архетипів, пов’язаних з уявленням про дуальність та цілісність світу. Дана праця розкриває основні тенденції впливу сакрального світу на розвиток керамічного ремесла, його роль у духовному становленні трипільського суспільства. Основна ідея дослідження фокусується на естетичній довершеності згаданих мистецьких форм ритуального призначення. Зазначається, що саме родючість у трипільців була головним сенсом ритуальних практик. Сакральна сфера трипільців була нерозривно пов’язана з культом родючості, і біноклеподібні посудини виступали символом шанування землі, жінки-матері і природи загалом. Окрему увагу приділено розгляду технологічних та художньо-стилістичних особливостей біноклеподібних посудин трипільської цивілізації. Проаналізовано роль та значення сакральних традицій у цьому процесі. Охарактеризовано найбільш відомі наукові версії значення біноклеподібних посудин та аргументоване власне бачення. Визначено головні риси символічної трансформації двокамерних форм у сучасному дизайні. Зазначено, що форма перестає бути ритуальною, але її символічний дуальний образ, як основа композиції, залишається ключовим у емоційному сприйнятті дизайнерського об’єкта. Таким чином, стаття підкреслює значення біноклеподібних посудин як культурного феномену, що зберігає сакральність надихаючи мистців на нові художні інтерпретації.

Посилання

Заєць І. Витоки духовної культури українського народу. Київ : Аратта. 2006. 328 с. С.65.

Відейко М., Гошко Т. Дослідження та експериментальне відтворення технологій мальованого посуду трипільської культури. Київські історичні студії: науковий журнал. 2020. № 1 (10). С. 39–52. DOI: https://doi.org/10.28925/2524-0757.2020.1.6 (дата звернення: 10.07.2024). DOI: 10.28925/2524-0757.2020.1.6

Рижов С. Трипільська цивілізація у спадщині України: матеріали наук.-практ. конф. «Трипілля: до 110-річчя відкриття трипільської культури», 30-31 травня 2003 р. Київ : Вид. центр «Просвіта», 2004. С. 211–212.

Завалій О. Трипільські «біноклі». Київ. С. 325–327. URL: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/15994/1/46.pdf ],

Король Д. Спроба реконструкції трипільської міфології за пам›ятками мистецтва. 1999. С. 80–102. URL: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/dd227dc8-9337-40d4-860d-b38ff567f49f/content

Причепій Є. Культові керамічні вироби та орнаменти посуду трипільців у світлі ідей праміфу. The culturology ideas. 2018. №13 С. 37–49. URL: https://www.culturology.academy/wp-content/uploads/KD13_Prychepii.pdf

Куценяк О. Біноклеподібні посудини, або загадки трипільської культури у фондах Львівського історичного музею. 2017. URL: https://photo-lviv.in.ua/binoklepodibni-posudyny-abo-zahadky-trypilskojikultury-u-fondah-lvivskoho-istorychnoho-muzeyu/ (дата звернення:05.09.25)

У Вінницькому музеї розповіли про глиняні «біноклі» часів трипільської культури. Вінниця.info:веб сайт. URL: https://vinnitsa.info/article/u-vinnyts-komu-muzeyi-rozpovily-pro-hlynyani-binokli-chasiv-trypil-skoyi-kul-tury (дата звернення:05.09.25)

Овчинников Е. Керамічний посуд трипільського поселення Небелівка (за результатами розкопок 2009 р.). С. 34. URL: https://nasplib.isofts.kiev.ua/server/api/core/bitstreams/0994e93b-937d-42ad-a498-cee220c269cb/content (дата звернення:05.09.25)

Бурдо Н. Сакральний світ трипільської цивілізації. Київ, 2005. 305 с. [Електронне видання]. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Burdo_Nataliia/Sakralnyi_svit_trypilskoi_tsyvilizatsii.pdf .

Бурдо Н. Б., Відейко М. Ю. Трипільська культура. Спогади про золотий вік. Харків: Фоліо. 2007. 415 с. С.188.

Цвек О. Релігійні уявлення населення Трипілля. 1993. с.74-91. URL: https://nasplib.isofts.kiev.ua/server/api/core/bitstreams/0ed1ce36-3065-4b8a-9191-6328c2c54ec7/content

Гула Є. Художнє мистецтво Трипілля в контексті розвитку українського дизайну. Візуальні мистецтва. Наукові записки. Серія: Мистецтвознавство. 2019. № 2. (вип. 41). C. 132–139.

Відейко М., Бурдо Н. «Мегаструктура» – Храм на трипільському поселенні біля с. Небелівка. Культовий комплекс Кукутень-Трипілля та його сусіди. Збірка наукових праць. Інститут археології НАН України, 2015. 476 с. С. 97–121; С. 309–334.

Літопис Хмельниччини: краєзнавчий збірник. Хмельницький: ПП Мельник А.А. 2015. 332 с. С. 156.

Целик М., Бурдейна О., Гонта Л. Використання трипільських знаків в сучасному мистецтві. URL: https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/mn/mn2019/paper/viewFile/6148/5142

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-28

Як цитувати

Пузенко, І. В., & Халмурадова, Ю. В. (2025). САКРАЛЬНА СИМВОЛІКА БІНОКЛЕПОДІБНИХ ФОРМ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. Український мистецтвознавчий дискурс, (5), 166–172. https://doi.org/10.32782/uad.2025.5.20