СИНТЕЗ КЛАСИЧНОЇ ТА ЦИФРОВОЇ АРХІТЕКТУРНОЇ ГРАФІКИ В ДИЗАЙНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX В.

Анотація

Метою статті дослідити еволюцію інтерактивного дизайну, його зв’язок із архітектурою та мистецтвом, а також вплив на формування естетичного простору. Розглянуто історію становлення інтерактивних технологій, починаючи з 1960-х років, коли піонери, такі як Г.Паск і С.Прайс, заклали основи гнучкого середовища. Описано розвиток графічного інтерфейсу та ключові досягнення в області інтерактивного дизайну, включаючи використання світлодіодів, сенсорних панелей та динамічного скла. Особливу увагу приділено синтезу інтерактивних технологій із візуальним мистецтвом, що сприяє переосмисленню просторових форм. Зокрема, проаналізовано вплив мультимедійних екранів, інтерактивних музейних просторів і рекламних інсталяцій на сприйняття середовища. Показано, як смарттехнології інтегруються в архітектуру, створюючи «розумні» будівлі та міста. Наведено приклади таких інноваційних проектів, як інтелектуальний фасад Luminous у Сіднеї, де архітектура перетворюється на динамічний об’єкт завдяки інтерактивним матеріалам. Дослідження акцентує увагу на ролі програмного забезпечення та flash-технологій у створенні інтерактивних конструкцій, здатних до трансформації. Завдяки цьому звичайні стіни можуть перетворюватися на сенсорні панелі, що забезпечують двосторонню взаємодію з користувачем. Розглянуто вплив таких технологій на формування естетичних і емоційних аспектів простору, а також їх здатність змінювати класичне проектування. Підкреслено значення інтерактивного дизайну для майбутнього архітектурного середовища. Інтерактивні технології змінюють традиційне мистецтво і проектування, відкриваючи нові можливості для художнього переосмислення простору. Синтез архітектури, дизайну та мистецтва дозволяє створювати унікальні образи інтелектуальних середовищ, які поєднують естетику, функціональність і технологічні досягнення.