СИНТЕЗ КЛАСИЧНОЇ ТА ЦИФРОВОЇ АРХІТЕКТУРНОЇ ГРАФІКИ В ДИЗАЙНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX В.

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/uad.2025.5.15

Ключові слова:

інтерактивний дизайн, архітектурне середовище, візуальне мистецтво, смарттехнології, графічний інтерфейс, художній образ

Анотація

Метою статті дослідити еволюцію інтерактивного дизайну, його зв’язок із архітектурою та мистецтвом, а також вплив на формування естетичного простору. Розглянуто історію становлення інтерактивних технологій, починаючи з 1960-х років, коли піонери, такі як Г.Паск і С.Прайс, заклали основи гнучкого середовища. Описано розвиток графічного інтерфейсу та ключові досягнення в області інтерактивного дизайну, включаючи використання світлодіодів, сенсорних панелей та динамічного скла. Особливу увагу приділено синтезу інтерактивних технологій із візуальним мистецтвом, що сприяє переосмисленню просторових форм. Зокрема, проаналізовано вплив мультимедійних екранів, інтерактивних музейних просторів і рекламних інсталяцій на сприйняття середовища. Показано, як смарттехнології інтегруються в архітектуру, створюючи «розумні» будівлі та міста. Наведено приклади таких інноваційних проектів, як інтелектуальний фасад Luminous у Сіднеї, де архітектура перетворюється на динамічний об’єкт завдяки інтерактивним матеріалам. Дослідження акцентує увагу на ролі програмного забезпечення та flash-технологій у створенні інтерактивних конструкцій, здатних до трансформації. Завдяки цьому звичайні стіни можуть перетворюватися на сенсорні панелі, що забезпечують двосторонню взаємодію з користувачем. Розглянуто вплив таких технологій на формування естетичних і емоційних аспектів простору, а також їх здатність змінювати класичне проектування. Підкреслено значення інтерактивного дизайну для майбутнього архітектурного середовища. Інтерактивні технології змінюють традиційне мистецтво і проектування, відкриваючи нові можливості для художнього переосмислення простору. Синтез архітектури, дизайну та мистецтва дозволяє створювати унікальні образи інтелектуальних середовищ, які поєднують естетику, функціональність і технологічні досягнення.

Посилання

Бех І. Д. Особистість у просторі духовного розвитку: навч. посіб. Київ: Академвидав, 2012. 256 с.

Боднар О. Відгук офіційного опонента на дис. Яковець І. О. «Засоби художньої виразності в дизайні текстилю (Черкаський регіон)», представлену на здобуття ступеня канд. мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.07 – дизайн. 2009.

Перепелиця О.В., Цифрова грамотність, як виклик для підвищення кваліфікації та перепідготовки фахівців. Збірник тез доповідей 78-ї науково-технічної конференції професорсько-викладацького складу Одеської державної академії будівництва та архітектури (19–20 травня 2022 року). ОДАБА, 2022. с. 121.

Arnheim R. Art and Visual Perception: A Psychology of the Creative Eye. University of California Pres, 1960. 528 p.

Brown J. S. The social life of information. Harvard Business School Press. 2000.

Benford S. Adams M. The Architecture of a VR Experience. IEEE Computer Graphics and Applications, 2018. 38(2), Р 22–30. DOI: 10.1109/MCG.2018.020701550.

Gershenfeld N. Fab: The Coming Revolution on Your Desktop-from Personal Computers to Personal Fabrication. Basic Books. 2005.

Dzhyhil Yu. Zaera-Polo’s architectural compass as a research tool for modern concepts of architectural environment design. Architectural Studies, 2021. 7(1), Р 17–23. DOI: 10.23939/as2021.01.017.

Knoell M., Wulff J. Media Architecture: Digital Art and Interactive Design in the Urban Space. 2018.

Kay, A., Tanner, J. R. The Computer Revolution. Scientific American, 1981. 244(2). Р 126–140.

Negroponte, N. Being Digital. Alfred A. Knopf, 1995.

Walter de Gruyter., Singer, M. Interactive Façades: A New Media for Public Space. Routledge, 2020.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-28

Як цитувати

Перепелиця, О. В., Коншина, О. М., & Дашинський, Р. В. (2025). СИНТЕЗ КЛАСИЧНОЇ ТА ЦИФРОВОЇ АРХІТЕКТУРНОЇ ГРАФІКИ В ДИЗАЙНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX В. Український мистецтвознавчий дискурс, (5), 132–136. https://doi.org/10.32782/uad.2025.5.15

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають