ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ НАД ПЕЙЗАЖЕМ НА ПЛЕНЕРІ В ЖИВОПИСІ

Анотація

В статті викладено результати виконаного художньо-стилістичного аналізу творів визначних майстрів минулого та живописців-пейзажистів української школи, які внесли видатний вклад в образотворче мистецтво. Розглянуто історичний аспект виникнення жанру «пейзаж» у живописі. Обґрунтовано історичний аспект початкового використання у XVII–XVII ст. пейзажу як фону для жанрових картин будь-якої тематики, якій надалі став самостійним жанром в образотворчому мистецтві. Зроблено і сторичний аналіз розвитку пейзажу, як жанру, на прикладі творчості художників європейської школи живопису. Також проведений аналіз творчості у пленерному живопису представників західноєвропейських художників та українських корифеїв Тетяни Яблонської, Петра Левченка, Михайла Беркоса, Михайла Дерегуса, Миколи Бурачека, Олексія Шовкуненка, Миколи Глущенка, Сергія Шишка та інших представників харківської, київської, одеської, закарпатської шкіл живопису. Розглянуто шлях розвитку пленерного пейзажу у всіх його аспектах: виборі мотиву, різноманітті колористичних вподобань та технічних прийомах, виявлено перехідний етап створення пейзажу – від роботи над ним за уявою у майстерні до написання твору безпосередньо на пленері. Велику увагу приділено аналізу етапів виконання пленерних етюдів та пейзажних творів, починаючи від пошуки мотиву, кольорової гами стану природи та характерних рис, притаманних конкретному краєвиду. Проанлізовано особливості використання різних матеріалів та технік в пейзажному живописі. Крім того, у статті подано репродукції авторських творів та узагальнено досвід у створенні етюдів та живописних пейзажів. Автори прагнули мотивувати та допомогти студентам у пошуку їх власної художньої майстерності, спираючись на надбання світових та національній художній шкіл.