VIRTUAL LANDSCAPE: REPRESENTATION OF THE TERRITORY OF UKRAINE IN CONTEMPORARY DIGITAL ART
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2026.3.33Keywords:
virtual landscape, digital art, Ukraine, VR, AR, 3D modelling, national identity, media art, digital cultureAbstract
The article presents a comprehensive analysis of the phenomenon of virtual spatial mapping as a means of representing the Ukrainian national space in contemporary digital art. The mechanisms by which digital tools challenge the traditional concepts of the national territory and open up possibilities for the creation of interactive, multimedia visualizations of the Ukrainian cultural and geographical environment have been thoroughly examined. It has been revealed that virtual toposes carry not only an aesthetic function but also a significant sociocultural role, thus they are seen as agents of innovative forms of identity, memory retention and modification of the interaction between the subject and the surrounding environment. Employing highly sophisticated technologies such as virtual (VR) and augmented (AR) reality, 3D modeling, and generative art artists are provided with a toolkit for an in-depth exploration of the Ukrainian land through the combination of natural, historical, and urban elements. The methodology of the paper is based on the analysis of current digital projects, review of scientific sources and the results of experimental practices in digital art that at the same time reveal the considerable potential of virtual spatial images as a powerful tool for the shaping of national self-identity. The article features a clear interdisciplinary nature, merging art historical, cultural and technological approaches to the understanding of digital space representations. The last part focuses on the strategic importance of the integration of digital practices into the contemporary Ukrainian cultural context and outlines the promising perspectives of further scientific investigations in the field of virtual environment and its aesthetic potential.
References
Калабура Т. «Цифрова» культура харчування : досвід культурологічного аналізу. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку (напрям культурологія). 2024. № 49. С. 386–393. URL: https://doi.org/10.35619/ucpmk.vi49.886 (дата звернення: 29.12.2025).
Капустін П. Р. Цифрове мистецтво та його вплив на традиційне мистецтво початку XXI століття. Ukrainian Art Discourse. 2024. № 2. С. 61–65. URL: https://doi.org/10.32782/uad.2024.2.7 (дата звернення: 29.12.2025).
Марія Ч. Цифрове мистецтво: дефініції та витоки. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку (напрям культурологія). 2022. № 42. С. 108–113. URL: https://doi.org/10.35619/ucpmk.vi42.565 (дата звернення: 29.12.2025).
Мафтій А.-Л. Концептуальне мистецтво: мистецтво після філософії чи мистецтво як філософія. Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy». 2023. № 47. С. 98–114. URL: https://doi.org/10.24919/2522-4700.47.6 (дата звернення: 29.12.2025).
Совгира Т. І. Цифрові технології в сучасному візуальному мистецтві. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство». 2020. № 42. С. 65–71. URL: https://doi.org/10.31866/2410-1176.42.2020.207634 (датазвернення: 29.12.2025).
Титаренко Т.М. Пандемічна повсякденність: ландшафти життєтворення. 2020. URL: https://doi.org/10.5281/zenodo.4399662 (дата звернення: 29.12.2025).
Черкес Б. С., Лінда С. М. Архітектура сучасності: остання третина ХХ – початок ХХІ століть : навчальний посібник. 2-ге вид. Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2014. 384 с.
