УКРАЇНСЬКА ШРИФТОВА ТРАДИЦІЯ ХХ СТОЛІТТЯ ЯК ОСНОВА АВТОРСЬКИХ ІНТЕРПРЕТАЦІЙ У СТУДЕНТСЬКОМУ ШРИФТОВОМУ ДИЗАЙНІ

Анотація

Метою статті є дослідження питання української шрифтової традиції ХХ століття як основи для формування авторських інтерпретації у студентських проєктах із розробки шрифтів та шрифтових гарнітур. Актуальність теми зумовлена зростаючим інтересом до національної художньої спадщини в галузі графічного мистецтва, а також потребою її інтеграції в освітній процес підготовки майбутніх фахівців графічного дизайну. У результаті дослідження встановлено, що через пластичні особливості та структурно-семантичний паралелизм історичних графем літер з ХVI–ХVIІ ст. та графем в літерах художників ХХ ст., створюється образ «українського стилю» в шрифтах як текстових, так і акцидентних. У статті надано результати дослідження, які автори збирали протягом останніх років керуючи дипломними кваліфікаційними проєктами на кафедрі графічного дизайну Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука. Встановлено, що звернення до української шрифтової спадщини ХХ століття сприяє формуванню авторських підходів у студентському дизайні через стилізацію та концептуальне переосмислення історичних форм. Доведено, що такий підхід у підготовці майбутніх бакалаврів графічного дизайну, забезпечує інтеграцію історичної мистецької спадщини у сучасну дизайнерсько-проєктну діяльність, розвитку авторського мислення та здатності до створення сучасних шрифтових рішень із виразною національною ідентичністю. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості їх застосування в практиці дизайн-освіти та професійній діяльності, зокрема у процесі створення сучасних шрифтових проєктів на основі української шрифтової традиції ХХ століття.