КОВАЛЬСЬКЕ МИСТЕЦТВО ЯК СКЛАДОВА ХУДОЖНЬОЇ ТЕРАПІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2025.6.21Ключові слова:
ковальське мистецтво, коваль, художня творчість, художня терапія, ковальський витвірАнотація
На нинішньому етапі розвитку українського образотворчого мистецтва та культури держави актуальним стає дослідження художнього ковальства у контексті участі давнього ремесла у війні росії з Україною. Твори українських ковалів присутні на всеукраїнських, міжнародних, регіональних художніх виставках. Допомога ковальських підприємств фронту була і залишається вкрай важливою. Кузні під час війни стали місцями зустрічей та спільної праці на користь ЗСУ десятків громадян. Цей процес не було досліджено в українському мистецтвознавстві та культурології. Також не було досліджено феномен кузні як традиційного осередку вільної думки. Процес відродження одного з найдавніших видів художньої творчості визначили і суспільні потреби, і творчі інтенції митців, що зрештою і вивело ковальські вироби на рівень арт-об’єктів. Зараз українське художнє ковальство є складовою культурного поля України на рівні з традиційними і новими видами образотворчого мистецтва. Участь ковальських підприємств у війні росії з Україною незаперечна. Початок нового двадцятого сторіччя в Україні став поштовхом до зростання багатьох ремесел, зокрема ювелірного та ковальського. Практично в кожному місті працювало ювелірне і ковальське виробництво. Йдеться саме про виготовлення мистецьких творів. Бо кузні і раніше були в кожному населеному пункті держави, виконуючи соціальне замовлення. Разом з виробництвом суто утилітарних речей сільського господарського вжитку в кузнях створювали багато художніх речей тиражного та індивідуального характеру. Інтерес до творчого ковальства був зумовлений стрімким розвитком будівництва. Увага культурологів та мистецтвознавців до проблем ковальського мистецтва почала зростати разом зі здобутками майстрів металу. Проте кількість досліджень специфіки та розвитку ковальської справи взагалі і ковальського мистецтва у сучасній гуманітаристиці є недостатньою. Такий рівень наукової дослідженості теми підтверджує її важливість та актуальність. Мистецтвознавці та культурологи почали активно досліджувати сучасний стан українського ковальства, оцінювати той шлях, який здолало ковальство від перших кузень, що з’явилися на теренах України, до участі українських митців у міжнародних виставках, форумах, бієнале. Численні за асортиментом та індивідуальними зразками вироби, зроблені українськими ковалями протягом ХХ століття потребують систематизації, класифікації, типологізації, що дозволить встановити закономірності у продовженні та розвитку традицій, їхньому оновленні, осмислити передумови до змін і трансформацій художнього ковальства у контексті сучасної соціокультурної парадигми. Кровопролитна війна росії з Україною проявила цілу низку дій яких раніше у культурному соціуму не існувало. Ковальство першим з усіх видів зображального мистецтва прийшло на допомогу державі. З першого дня у кузнях вироблялися скоби, пічки, заступи і багато іншого потрібного для війська. А вже з літа 2022 року кузні стали прихистком для поранених та контужених воїнів, які поверталися з фронтів. Процес участі у куванні для багатьох воїнів перетворився на процес потужної художньої терапії – дії, якої раніше у Світі не було.
Посилання
Боньковська С. Художня обробка металу. Історія декоративного мистецтва України: у 5 т. / голов. ред. Г. Скрипник. Київ : НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2011. Т. 4. С. 161–182.
Гвоздьова К. Крізь терни до зірок. Бренд, створений щирим прагненням. Ковальська майстерня: діалог – стиль – метал. 2006. № 1(3). С. 37.
Жоголь Л. Декоративне мистецтво в інтер’єрі громадських споруд. Київ : Будівельник, 1978. 103 с.
Жолтовський П. Художній метал. Історичний нарис. Київ : Мистецтво, 1972. 113 с.
Жолтовський П., Зязєва Л. Художній метал. Історія українського мистецтва: у 6 т. Київ : ІМФЕ, 1970. Т. 4. Кн. 2. С. 369–377.
Жолтовський П., Мусієнко П. Українське декоративне мистецтво. Київ : Товариство для поширення політичних і наукових знань УРСР, 1963. 36 с.
Ільїна Т. Щоб хмари рвонули навпростець… Музейний провулок. 2007. № 2(8). С. 106–109.
Кара-Васильєва Т. Українські велетні ковальства. Художній метал. Візії майбутнього: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, Івано-Франківськ, 3–4 травня 2019 р. Івано-Франківськ : Мантикора, 2019. С. 40–43.
Могілевський В. Від задуму до втілення: нариси, есе. Київ : Радянська школа, 1989. 174 с
Роготченко О. О. «Шістдесят тоталітарних років: зображальне мистецтво України», 2-ге вид. доопрац. перероб. Кн. 1. Київ : Видавництво Ліра-К, 2025. 512с.
Роготченко О. Соціокультурне тло 1945-1960-х років радянської України як модель нищення вільної думки. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв, С. 89–93, 2015
Роготченко С. Художнє ковальство Києва та Київщини 1970-х – 2020-х років: соціокультурний аспект. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. 2022.
Роготченко С. Ковалі-художники київського мистецького осередку. Ілля Поп’юк, Володимир Бєлоконь, Сергій Фірсов. Інноваційні культурно-мистецькі аспекти в сучасній картині світу: Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції (11–13 вересня 2019 р.) / за ред. Якімчук О. В. Херсон : ХНТУ, 2019. С. 79–81.
Фіголь М. Мистецтво Древнього Галича / ред., упоряд. іл. Ю. Іванченко. Київ : Мистецтво, 1997. 222 с.
Художній метал. Візії майбутнього. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, Івано-Франківськ, 3–4 травня 2019 р. Івано-Франківськ : Мантикора, 2019. 120 с.
Шмагало Р. Т. Шмагало Р. Т. Енциклопедія художнього металу. [У 3т.]. Т. 2. Художній метал України ХХ–ХХІ ст. Львів : Апріорі, 2015. С. 8.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

