БУКОВИНСЬКИЙ КОВАЛЬ ІЛЛЯ ПОП’ЮК – МАЙСТЕР І ПЕДАГОГ
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2025.5.22Ключові слова:
Митець, коваль, ковальство, ювелірне мистецтво, Ілля Поп’юк, художня творчість, арттерапіяАнотація
Художнє ковальство як соціокультурний феномен охоплює різні творчі практики та взаємодіє з різними формами мистецтва – скульптурою, концептуальним, «кінетичним» мистецтвом, просторовими композиціями. Художнє ковальство є одним із небагатьох видів образотворчого мистецтва, яке трансформувалося з ковальства ремісничого, значною мірою успадкувавши традиції виготовлення виробів для побутових потреб людини. Ремісниче ковальство подолало складний шлях видозмін: від категорії домашнього ремесла – через ремесло на замовлення у період руйнації натурального господарства – до ринкового ремесла. Наразі промислове та індивідуальне художнє ковальство, а також твори народних майстрів зайняли свою нішу у соціальній та мистецькій сферах, мають попит, їх позитивно сприймає і цінує соціум. Художнє ковальство та ювелірне мистецтво сучасної України є повноцінними творчими напрямками у царині образотворчого мистецтва. Про художній метал України сьогодні написано достатньо статей, розвідок, звітів про творчі виставки та фестивалі. Друком вийшли енциклопедії про художній метал, захищені кандидатські дисертації. Разом з тим розповідей про знакові персони у ковальському та ювелірному мистецтві України, досліджень їх творчості, аналізу творчого шляху і описання творів у мистецтвознавчій та культурологічній літературі набагато менше, ніж про митців графічних мистецтв, живописців, скульпторів, художників контемпорарного (сучасного мистецтва). Це пояснюється кількома причинами, одна з яких та, що митців- ковалів набагато менше ніж митців інших художніх професій. Якщо кількість художніх виставок за участю живопису, графіки, скульптури нараховується за роки Незалежності тисячами, то про ковальські фестивалі і особливо про персональні виставки ковалів можемо говорити хіба, що у десятках. Слід відзначити, що у переважній більшості творчих звітів перед глядачами були репрезентовані твори буковинського майстра Іллі Поп’юка. Щоправда до сьогоднішнього дня не було написано окремого дослідження про його творчий шлях. Як і більшість ковалів України, Ілля Поп’юк створював ковальські вироби для потреби фронту у сучасній війні росії з Україною. До кузні, де він працює по всяк час звертаються військові, адже потреба у кованих скобах, пічках залишається досі. У вільний час воїни допомагають ковалеві. Так відбуваються сеанси арттерапії. Пропонована стаття ставить за мету здолати цю прогалину і розповісти про творчість видатного митця.
Посилання
Боньковська С. Художня обробка металу. Історія декоративного мистецтва України: у 5 т. / голов. ред. Г. Скрипник. Київ : НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2011. Т. 4. С. 161–182.
Гвоздьова К. Крізь терни до зірок. Бренд, створений щирим прагненням. Ковальська майстерня: діалог – стиль – метал. 2006. № 1(3). С. 37.
Жоголь Л. Декоративне мистецтво в інтер’єрі громадських споруд. Київ : Будівельник, 1978. 103 с.
Жолтовський П. Художній метал. Історичний нарис. Київ: Мистецтво, 1972. 113 с.
Жолтовський П., Зязєва Л. Художній метал. Історія українського мистецтва: у 6 т. Київ : ІМФЕ, 1970. Т. 4. Кн. 2. С. 369–377.
Жолтовський П., Мусієнко П. Українське декоративне мистецтво. Київ : Товариство для поширення політичних і наукових знань УРСР, 1963. 36 с.
Кара-Васильєва Т. Українські велетні ковальства. Художній метал. Візії майбутнього: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, Івано-Франківськ, 3–4 травня 2019 р. Івано-Франківськ: Мантикора, 2019. С. 40–43.
Могілевський В. Від задуму до втілення: нариси, есе. Київ: Радянська школа, 1989. 174 с.
Роготченко О. Кований метал очами мистецтвознавця. Журнал про метал. Всеукраїнський спеціалізований журнал про ковальське мистецтво. 2006. №2, 32 с.
Роготченко О. Соціокультурне тло 1945-1960-х років радянської України як модель нищеня вільної думки. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2015. С. 89–93.
Роготченко С. кандидатська дисертація «Художнє ковальство Києва та Київщини 1970-х – 2020-х років: соціокультурний аспект». Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису УДК 008.745.749(477) «19/20». 2022.
Роготченко С. Ковалі-художники київського мистецького осередку. Ілля Поп’юк, Володимир Бєлоконь, Сергій Фірсов. Інноваційні культурно-мистецькі аспекти в сучасній картині світу: Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції (11–13 вересня 2019 р.) / за ред. Якімчук О. В. Херсон : ХНТУ, 2019. С. 79–81.
Шмагало Р. Т. Енциклопедія художнього металу: у 2 т. Львів: Апріорі. 2015. Т. 1: Світовий та український художній метал. Класифікація, термінологія, стилістика, експертиза. 420 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

