ЕТАПИ РОЗВИТКУ ВАСИЛЬКІВСЬКОГО МАЙОЛІКОВОГО ЗАВОДУ УПРОДОВЖ 1920-Х – 2020-Х РОКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2025.2.11Ключові слова:
кераміка, Васильківський майоліковий завод, декоративно-прикладне мистецтво, стиль, композиціяАнотація
Мета статті – розкрити основні етапи становлення, розвитку та життєдіяльності Васильківської артілі «Керамік» кінця 1920-х – початку 1930-х рр., Васильківського майолікового заводу середини 1930-х – 2000-х рр. та приватних підприємств, що утворилися на базі Васильківського майолікового заводу середини 2000-х – 2020-х рр. Основна ідея дослідження фокусується на технологічних особливостях устаткування підприємства, що дозволяло виконувати унікальний асортимент майолікових виробів, та творчих досягненнях майстрів художньої частини артілі, заводу та його спадкоємців упродовж означеного відрізку часу.Інструментарій дослідження ґрунтується на поєднанні наукових принципів, підходів та методів. Зокрема, базується на принципах наукової достовірності та всебічності, виробничому, дизайнерському та мистецтвознавчому підходах; онтологічному, аксіологічному, герменевтичному, історико-генетичному, історико-хронологічному, компаративному, соціо-культурному, культуротворчому, типологічному методах. Серед важливих завдань дослідження виокремлюється потреба окреслити сутність промислових засад розвитку виготовлення майоліки у Василькові упродовж останніх ста років, аналіз асортименту фабрикату підприємства періоду артілі «Керамік», Васильківського майолікового заводу, окремих приватних фірм на колишніх виробничих потужностях вказаної установи; розкриття специфіки творчості провідних майстрів у галузі виробництва посуду, ваз, сувенірних творів, аксесуарів та скульптури означеного підприємства, з-поміж яких є справжні метри вітчизняної керамічної справи. Наведено інформацію щодо авторського доробку окремих фахівців у царині виготовлення майолікової продукції, зважаючи на ключові формотворчі риси розвитку підприємства у підпорядкуванні Фарфорфаянстресту, Укрхудожпрому, художні ради яких впливали на характер творів декоративно-прикладного мистецтва і дизайну означеного виробництва 1930-х – 2020-х рр. Охарактеризовано найбільш значущі, знакові роботи відомих авторів згаданого підприємства галузі. Розкрито специфічні особливості характеристики творів окремих художників Васильківської артілі «Керамік» кінця 1920-х – початку 1930-х рр., Васильківського майолікового заводу середини 1930-х – 2000-х рр. та приватних підприємств, що утворилися на базі Васильківського майолікового заводу середини 2000-х – 2020-х рр., у котрих впізнаваний почерк майстра зі знанням технологічних засад майолікової справи.
Посилання
Архів Школьної О.В. Польові дослідження Ольги Школьної, 2006–2025 рр.
Боняр С.М., Тарновська І. В., Власова В. П. Пріоритети розвитку культурного туризму в Україні. Культура і сучасність : альманах. 2023. № 1. С. 17–22.
Буклет Васильківського майолікового заводу. 1987 р.
Варивончик А.В. Реорганізація промислового об’єднання «Укрхудожпром» та присвоєння товарного знаку. Мистецтвознавчі записки. 2019. Вип. 35. С. 137–144.
Варивончик А.В. Українські художні промисли як предмет наукового дослідження. Monografi pokonferencyjna science, research, development. #3. 30–31.01. w 2018 roku. Rotterdam, 2018. S. 49–58.
Васильківський майоліковий завод. Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах / відп. ред. А. В. Кудрицький. Київ : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. Т. 1: А–В. С. 290.
Гасиджак Л. Васильківський майоліковий завод. 12.04.2025 р. URL: https://www.facebook.com/lesia.hasydzack (дата звернення: 12.04.2025).
Данченко Л. Народна кераміка Середнього Подніпров’я. Київ: Мистецтво, 1974. С. 144–145.
Каталоги Асортиментного бюро ВІАЛегпрому 1960-х – 1970-х рр. (архів О. В. Школьної).
Клейма Васильківського майолікового заводу. URL: https://artkum.com.ua/forum/viewtopic.php?t=11 (дата звернення: 01.04.2025 р.).
Клименко О.О. Васильківський майоліковий завод. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.]; НАН України, НТШ. Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. Т. 4: В–Вог, 700 с.
Кулинич М.І. Васильківський майоліковий завод. Енциклопедія народного господарства Української РСР. Том 1 А–Е / Головна редакція Української радянської енциклопедії. Київ, 1969. С. 189.
Начальнику головного управління фарфоро-фаянсової промисловості Тов. А. А. Безвершуку. [Пояснювальна записка, Васильків (?), 1966. На 7 с.
Негрій Ірина. Сучасні образи в українській прозі для дітей дошкільного та молодшого віку під час російсько-української війни. Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Педагогічні науки. 2023. №3(53). С. 299–306. DOI: 10.31376/2410-0897-2023-3- 53-299-306.
Петасюк О.І. Світоглядні та мистецькі кордони України 2022: наголоси та символи. С. 786–790. DOI https://doi.org/10.30525/978-9934-26-223-4-96. URL: http://baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/view/237/6315/13350-1 (дата звернення: 07.04.2025).
Татарчук Мирослава. Васильківська кераміка та твори мистецької династії Денисенків у фондовій колекції НМНАПУ. 2025. URL: https://www.pyrohiv.com/upload/product/1719964800/file_6684f938d5140.pdf (дата звернення: 07.04.2025).
Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України. Фонд 389 «Іванченко Павло Михайлович, український майстер художньої кераміки». Оп. 1. Спр. 49. Документи про службову діяльність Іванченка П. М. (трудовий список, особистий листок по обліку кадрів, витяги з наказів, посвідчення, довідки). 1920-ті – 1971 р. 15 док. На 35 арк.
Школьна О.В. Васильківська майоліка як потенційна номінація для національного переліку нематеріальної культурної спадщини: V Міжнародна науково-практична конференція-фестиваль «Нематеріальна культурна спадщина як сучасний ресурс: досвід, практики, інновації». Київ, Київський національний університет культури і мистецтв, 19–20 травня 2022 р. Київ : КНУКіМ, С. 114–118.
Школьна О.В. Київський фарфор ХХ століття. Київ : День Печати, 2011. 400 с.: іл.
Школьна О.В. Фарфор-фаянс України ХХ ст.: інфраструктура галузі, промислова та економічна політика, організаційно-творчі процеси. Книга 2. Частина 1. Київ : День печати, 2013. С. 37.