ІДЕЙНО-ЗМІСТОВНІ ТА РАЦІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ ГЛИБИННОСТІ ПРОСТОРУ В ГРАФІЧНОМУ ДИЗАЙНІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2025.1.2Ключові слова:
зоровий образ, графічний дизайн, візуалізація, простір, об’єкт дизайну,візуальне сприйняття, композиціяАнотація
В статті розглядається питання, пов’язані з моделюванням глибинності простору в графічних зображеннях. Ефективність зорових образів передавати інформацію є актуальним завданням, отже потребує дослідження усіх складових компонентів зображень, та їх окремих емоційно-психологічних аспектів, зокрема таких, як здатність передачі глибинно-просторових якостей. Проблемні позиції психофізіології сприйняття, мистецтвознавства, теорії композиції зображень, віддзеркалені у наявних літературних джерелах дають лише часткове уявлення про роль глибинності простору в моделюванні комунікативних властивостей графічно-інформаційної продукції. В даній роботі висвітлюються та аналізуються ідейно-змістовні та структурно-композиційні аспекти творів графічного дизайну, пов’язані із сприйняттям глибини простору. Аналізується психофізіологічні аспекти, пов’язані із сприйняттям тривимірності форми. Характеризується потенціал площинної форми, та тривимірних зображень, аргументується доцільність їхнього застосування залежно від завдань візуальної комунікації. Описано взаємодію форми носія та графічного зображення, їхній взаємовплив на сприйняття кінцевого дизайн-продукту, наведено розвідки дослідження можливих конструктивно-композиційних способів графічної візуалізації. В контексті даної проблематики розглядається зображення простору в культурно-історичному контексті, висвітлюється роль глибинності в пластичному мистецтві певного періоду. Розглядаються сучасні засоби моделювання глибинності, пов’язані із бінокулярним сприйняттям та динамічною формою представлення. Прогнозується їхня доцільність і функціональність. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх застосування в практиці дизайну, ознайомленні майбутніх фахівців художньо-творчих галузей під час навчання з основними відомостями щодо залучення теорії глибинності до проектної діяльності, а також подальших дослідженнях мистецтвознавства, архітектури та теорії дизайну.
Посилання
Бердинських С. О. Бінокулярність та анімація як засоби моделювання просторових властивостей проектованих об’єктів. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Технічні науки. Київ, 2018. Том 29 (68) №1. Ч. 1. С. 1–6. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sntuts_2018_29_1%281%29__3 (дата звернення 04.02.2025).
Божко Т. Композиційні передумови графічного втілення візуальних звернень. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2018. Вип. 35. С. 173–186. DOI http://doi.org/10.5281/zenodo.1313146
Борисов В. Шрифтова композиція як майданчик для графічних експериментів. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2021. Вип. 37, том 1. С. 21–26. DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/37-1-4
Вайт Алекс В. Основи графічного дизайну: Третє видання. Простір, єдність, архітектура сторінки, штифт [пер. із англ. Леся Куцюк, Олексій Пелипенко]. Київ : ArtHuss, 2023. 240 с.
Годж С. Коротка історія мистецтва. Львів: Видавництво Старого Лева, 2021. 294 с.
Демідко О. Історія образотворчого мистецтва та архітектури. Київ : Видавництво Ліра-К, 2021. 182 с.
Іттен Й. Наука дизайну та форми. Вступний курс, який я викладав у Баугаузі та інших школах [Пер. із нім. Сергій Святенко]. Київ : ArtHuss, 2021. 136 с.
Карпов В., Сиротинська Н. Neuroartes: мистецтво пізнання людини. Київ: НАКKКІМ, 2019. 106 с.
Кузьмич В. І. Векторна складова z-основа візуального сприйняття простору в тривимірному середовищі. Містобудування та територіальне планування. 2018. Вип. 68. С. 263–273. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MTP_2018_68_34 (дата звернення 04.02.2025).
Прокопчук І. Просторові ідеї супрематизму: від площини до об’єму. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2023. Вип. 46. С. 216–226. DOI https://doi.org/10.35619/ucpmk.v46i.699
Трошкіна О. А. Композиція кінокадру та «природного» кадру: глибина простору. Проблеми розвитку міського середовища. 2018. Вип. 1. С. 189–196. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prms_2018_1_23 (дата звернення 04.02.2025).
Фартінг С. Історія мистецтва від найдавніших часів до сьогодення [пер. К. Грицайчук та інші]. Харків : Vivat, 2019. 576 с.
Юр М. Геометрія простору у творі мистецтва: процеси трансформації. Сучасне мистецтво. 2016. Вип. 12. С. 209–220. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_myst_2016_12_24 (дата звернення 04.02.2025).
Яковлєв М. І. Композиція + геометрія. Київ : Каравела, 2007. 240 с.
Arnheim R. Art and Visual Perception. A Psychology of the Creative Eye. The New Version. University of California Press. Berkeley and Los Angeles, California, 1997. 520 p.
Bowman W.J. Graphic communication. NewYork: John Wiley & Sons, 1968. 222 p.
Gregory R. L. Eye and Brain: The Psychology of Seeing. Princeton University Press, 2015. 296 p.
Kumar R., Naaz S. Exploring the Depth of Elements and Principles of Visual Design. ShodhKosh: Journal of Visual and Performing Arts. 2023. Vol. 4, No. 2 ECVPAMIAP. P. 105–127.
DOI https://doi.org/10.29121/shodhkosh.v4.i2ECVPAMIAP.2023.709
Muvida M., Atmodiwirjo P., Paramita K. D. Interposition and color contrast as depth aspect: from 2d media to 3d space production. MODUL. 2023. Vol. 23, No. 2. P. 68–75. DOI https://doi.org/10.14710/mdl.23.2.2023.68-75
Рinterest. URL: https://www.pinterest.com (дата звернення 04.02.2025).
Sedgwick H. A. J. J. Gibson’s «Ground theory of space perception». I‑Perception. 2021. Vol. 12, No. 3. P. 1–55. DOI https://doi.org/10.1177/20416695211021111
Tai N.-C. Effect of Pictorial Depth Cues on Illusory Spatial Depth of the Lin Family Garden. Empirical Studies of the Arts. 2023. Vol. 41, Issue 2. P. 497–524. DOI https://doi.org/10.1177/02762374221143725
Watkins J. Vision Freed from Frozen Cyclops: Interacting with Visual Media, an Artistic, Critical and Technical Practice Exploring Spatial Depth. Body, Space & Technology. 2023. Vol. 22, No. 1. P. 168–189. DOI https://doi.org/10.16995/bst.9715
Zeki S. Inner Vision: An Exploration of Art and the Brain. Oxford Univ. Press, 1999. 224 p.