КОЛИ ФОРМА ГРАЄ РОЛЬ: ДАДАЇСТИЧНІ МАРІОНЕТКИ СОФІ ТОЙБЕР-АРП У ВИСТАВІ «КОРОЛЬ-ОЛЕНЬ»

Анотація

Мета статті – ознайомити мистецтвознавче середовище з маріонетками Софі Тойбер-Арп, створеними для вистави «Король-олень» (König Hirsch) та здійснити їх художній аналіз у контексті дадаїстської естетики і театральної практики авангарду. Художниця увійшла в історію як одна з основоположниць абстрактного геометричного мистецтва в Європі минулого століття. Маючи громадянство Німеччини, Швейцарії та Франції, вона зробила значний внесок у розвиток мистецтва на континенті та відіграла визначальну роль у формуванні швейцарського мистецтва. С. Тойбер-Арп вважається однією з найінноваційніших та найоригінальніших художниць авангарду ХХ-го століття – піонеркою як дадаїзму, так і конструктивізму. Вона органічно поєднувала дадаїзм і геометричну абстракцію, образотворче мистецтво й утилітарні предмети, знаходячи несподівані зв’язки між, здавалося б, непоєднуваними явищами. Художниця не визнавала меж між "високим" і "прикладним" мистецтвом і сміливо це демонструвала. Її відкритість до різних засобів вираження стала викликом традиційним уявленням про те, що вважати справжньою творчістю, а що – ремеслом. Головне для неї було інше: мистецтво має бути живим і дотичним до повсякденного життя. С. Тойбер-Арп не вкладалася в жодні рамки. Вона була художницею, скульпторкою, архітекторкою, перформеркою, хореографкою, викладачкою, письменницею – і при цьому ще встигала проєктувати текстиль, сценічні декорації та інтер’єри. Не тому, що не могла обрати щось одне, а тому, що для неї все це було частиною єдиного творчого світу. Як творець маріонеток до п’єси «Король олень», вона здійснила радикальний розрив із традицією лялькового театру: жодна з її фігур не була мініатюрною копією людини. Художниця перенесла елементи свого текстильного мистецтва – квадрат, коло і трикутник – у тривимірні форми, що стали тілами ляльок. Нелюдська зовнішність коментувала нелюдськість мілітаризму й імперіалізму, а абсурдність форм відображала абсурдність тогочасної європейської культури. Водночас деякі глядачі вбачали в них містичну істину, вважаючи, що їхній дизайн керується «духовним центром». Маріонетки для «Короля-оленя», разом із реквізитом, що зберігся, потрапили до колекції Музею декоративно-прикладного мистецтва (Kunstgewerbemuseum), нині – Музей дизайну Цюриха (Museum für Gestaltung Zürich) ще в жовтні 1919 року. Означені Маріонетки регулярно експонуються у найвідоміших музеях світу, від Базеля, Лондона, Парижа та Мадрида до Осло, Вашингтона і Нью-Йорка, де незмінно привертають захоплену увагу публіки. Персональні виставки творчості С. Тойбер-Арп лише примножили її славу й ще більше розпалили інтерес до створених нею ляльок. Водночас захоплюватися ними й вивчати їх можна як у контексті авангардного мистецтва, так і руху дада – адже її роботи, що порвали з усіма традиціями жанру, увібрали у себе досвід образотворчого й прикладного мистецтва та виразного танцю.