КОНЦЕПТУАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО ЯК ФЕНОМЕН СУЧАСНОГО ОБРАЗОТВОРЧОГО ПРОСТОРУ: ФІЛОСОФІЯ І ВІЗУАЛЬНА МОВА

Анотація

Метою статті є аналіз концептуального мистецтва як явища сучасного образотворчого простору, у якому взаємодіють філософські, естетичні та соціокультурні чинники формування художнього мислення. У дослідженні розкрито, що ключовою ознакою концептуального мистецтва є пріоритет ідеї над матеріальною формою, відмова від традиційного естетизму й орієнтація на інтелектуальне осмислення мистецтва. Автор звертається до філософських підвалин цього напряму, зокрема до постструктуралізму, феноменології, семіотики, аналізуючи мистецтво як мову знаків і значень. Розглянуто етапи розвитку концептуальної парадигми – від ready-made Марселя Дюшана та інструкцій Сола Левітта до мультимедійних інсталяцій і цифрових практик XXI століття. Акцент зроблено на зміні ролі художника, який виступає не лише творцем об’єкта, а й ініціатором інтелектуального діалогу між глядачем і концептом. Особлива увага приділена українському контексту, у якому концептуальне мистецтво стає засобом культурної рефлексії та критики соціальних процесів. Визначено, що візуальна мова концептуального мистецтва є гнучкою системою, що об’єднує текст, об’єкт, простір і технологію в єдиний семантичний простір. Вона виявляє глибинні зміни у способах художнього мислення сучасності та сприяє формуванню нової моделі взаємодії між ідеєю, образом і соціальною реальністю. Концептуальне мистецтво розглядається як чинник інтелектуалізації візуальної культури, що трансформує межі образотворчості у добу глобалізації та цифрових технологій.