ОБРАЗ ГЕРБА У ВИСТАВКОВОМУ ПРОЕКТІ «СИМВОЛИ ІДЕНТИЧНОСТІ»
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2025.5.21Ключові слова:
герб, тризуб, символ, ідентичність, сучасне мистецтво, архетип, візуальний наратив, культурна пам’ятьАнотація
У статті розглядається образ Малого Державного Герба України як частини культурного коду, що протягом століть зазнавав значних трансформацій і нині активно переосмислюється в сучасному образотворчому мистецтві. Особливу увагу приділено тому, як тризуб, один із найдавніших українських символів, функціонує у сучасній візуальній культурі, виконуючи не лише традиційну функцію офіційної атрибутики самої держави, але й роль образу спротиву, сили та єдності українського народу. На прикладі виставкового проекту «Символи ідентичності», представлений у стінах виставкової зали Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України, простежується живий процес взаємодії символу тризуба із суспільною свідомістю. Експозиція демонструє як молоді художники переосмислюють та інтерпретують державний символ, відображаючи в його образі як історичні мотиви, так елементи сучасності, а саме війни. Твори експозиції розкривають символ не лише як графічний знак, а як складний візуальний образ, здатний передавати як емоційний стан суспільства, так і елементи національної пам’яті, досвід боротьби та прагнення свободи. У цьому контексті виставка стає своєрідним простором діалогу між минулим і сучасністю, де тризуб функціонує як інструмент осмислення історичного досвіду та водночас як каталізатор формування нових культурних сенсів. Через художні інтерпретації тризуб постає як динамічний елемент культурної комунікації, що відображає зміну суспільних настроїв, укорінення нових смислів та формування оновленого відчуття національної ідентичності. Представлені у проекті роботи не лише розширюють традиційне уявлення про державний герб, але й актуалізують його значення в сучасному контексті, підкреслюючи здатність офіційного символу трансформуватися у символ єдності, стійкості й незламності. Таким чином, аналіз експозиції дозволяє виявити, яким чином художні практики сьогодення сприяють зміцненню культурної пам’яті та формують нові способи візуального осмислення української державності в умовах суспільних трансформацій.
Посилання
Альбота С. Cимвол vs образ: до питання термінологічної варіативності. Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2016. № 842. С. 107–110.
Бабак І. Історичне значення тризуба як символу України. Етнічна історія народів Європи. 2008. Вип. 27. С. 127–129.
Бєлов О., Шаповал Г. Український тризуб: історія дослідження та історичний реконструкт; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. Запоріжжя : Дике Поле, 2008. 264 с. : іл.
Валєєва А. Е. Символічні тенденції у візуальному мистецтві сучасної України. Сучасне українське мистецтво: концепти, стратегії, візуальні практики : зб. матеріалів VІІ Всеукр. наук.-практ. конф., м. Черкаси, 11–12 листоп. 2021 р. Черкаси : ФОП Гордієнко, 2021. С. 10–13.
Герчанівська П. Е. Культурологія: Навч. посіб. для дистанційного навчання / За ред. В. І. Панченко. 2-ге вид., випр. і доп. Київ : Університет «Україна», 2006.
Денисюк Ж. З. Візуальна комунікація як феномен масової культури. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2022. № 2. С. 9–14.
Дроздик Н. В. Вивчення державної символіки України в освітньому процесі сучасної початкової школи : рукопис кваліфікаційної роботи на здобуття ОР «магістр» спеціальності 013 Початкова освіта / Чернівці : Чернівецький нац. ун-т імені Юрія Федьковича, 2024. 94 с.
Карпов В. В. Українська державність в символічному означенні. Вісник Культури і мистецтва. 2017. Вип. 12. С. 4–10.
Кожем’якіна О. М. Чого хоче картинка : візуальний поворот за доби цифрових медіа. Сучасне українське мистецтво: концепти, стратегії, візуальні практики : зб. матеріалів VІІ Всеукр. наук.-практ. конф., м. Черкаси, 11–12 листоп. 2021 р. Черкаси : ФОП Гордієнко, 2021. С. 21–23.
Собуцький М. А. Знаки у культурі. Культурологія : Могилянська школа : колективна монографія / наук. ред. М. А. Собуцький, Д. О. Король, Ю. В. Джулай ; Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія», Каф. культурології. Київ : Олег Філюк, 2018. С. 261–290.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

