ПЕРСОНАЖІ І СЮЖЕТИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КУЛЬТУРИ В ГРАФІЧНИХ ТВОРАХ СЕРГІЯ ЯКУТОВИЧА: ВИБІР ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

Анотація

У статті розкрито феномен творчості Сергія Якутовича як унікального й концептуально насиченого явища в історії українського образотворчого мистецтва другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Метою дослідження є комплексне осмислення художнього доробку митця, зокрема аналіз специфіки його візуальної мови, індивідуального стилю, а також ключових концептів, які формують естетичну й ідеологічну основу його творчості. У статті висвітлено основні стратегії переосмислення фольклорної традиції у графіці С. Якутовича, що виявляються у глибокій трансформації народних і літературних образів, осмислених через авторську оптику. Розглянуто механізми творення образного простору, де поєднано символічне мислення, міфопоетичні мотиви та історичні алюзії. Виявлено багаторівневу структуру його творів, що базується на взаємодії архетипів, метафор, семіотичних кодів і культурних відсилок. Установлено тісний зв’язок між візуальною мовою художника та фольклорно-міфологічною традицією, а також окреслено роль історичної пам’яті у формуванні його естетичних принципів. Окрему увагу приділено аналізу впливу української класичної літератури, зокрема творів Миколи Гоголя, на художнє мислення митця. Уперше здійснено цілісний аналіз діяльності С. Якутовича як візуального інтерпретатора національного міфу, показано, як його ілюстрації виходять за межі текстової репрезентації, перетворюючись на самостійні філософсько-культурні наративи. У статті розглянуто прийоми графічного моделювання, що поєднують барокову експресивність, символічну насиченість, алегоричність і сучасні візуальні засоби, зокрема кінематографічну образність. Доведено, що С. Якутович постає не лише як віртуозний майстер графіки, а й як візуальний мислитель, чия творчість є своєрідною формою інтелектуального та культурного осмислення національного досвіду. Його мистецький стиль поєднує історичну рефлексію, глибинне знання фольклорної спадщини, індивідуальну філософію образу та новаторський підхід до графічної виразності, формуючи унікальний культурний код сучасного українського візуального мистецтва.