ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ХУДОЖНИКА КРІЗЬ ПРИЗМУ ШВИДКОГО МАЛЮВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2025.1.21Ключові слова:
художник, діяльність, виконавська майстерність, шляхи формування, швидкий малюнок (скетчінг)Анотація
Висвітлюється актуальність швидкого малювання, ведеться розбір його природи, дієвості та функціонування як компонента, засобу і прийому формування виконавської майстерності художника. Розкриваються спільні наративи для усіх видів швидкого малюнка, диференціюються характерні кожному завдання та вихідні позиції щодо безпосередньої їх реалізації як у навчанні здобувачів певного образотворчого фаху, так і в практиці уже зрілих художників, підтриманні й удосконаленні ними своєї професійності. Мета статті – розкрити специфіку видів швидкого малювання, визначити і обґрунтувати актуальність звернення до такого малювання як чинника і засобу удосконалення художньо-виконавської майстерності. Матеріали і методи. Ключовий принцип розкриття піднятої проблеми – комплексний підхід. Диференційований розбір кожної позицій, визначення певних базисів, домінант і пріоритетів, доцільності та значимості швидкого малювання передбачав застосування конкретних методів роботи. Основні серед них: пошуково-бібліографічний, мистецтвознавчий, інтегративний, загального і локального спостереження, художнього аналізу, порівняння, абстрагування, систематизації, реконструювання тощо. Наукова новизна. Комплексно проаналізовано сутність і функції швидкого малювання, обґрунтовано його значимість як модератора художньо-виконавської майстерності. Вперше розкрито взаємоінтегрованість видів швидкого малювання у пошуках і розробках композицій творів; визначено п’ять ключових аспектів як спонук застосування швидких малюнків в образотворчій практиці і здобувачів того чи того мистецького фаху, і уже зрілих художників. Висновки. Художня діяльність в світлі розглядуваного носить комплексний характер. Ключем постає системна робота над собою, яка включає (повинна включати) виконання різноманітних тренувальних завдань, вправлянь, звернення до такого малювання, яке іменуємо «швидким». Завдяки своїй природі, змістам і способам реалізації це малювання є важливим і значимим з різних сторін, оскільки наділене цінними вишкільними властивостями. Актуалізаторами швидкого малювання і в навчальному процесі, і в професійній діяльності автор виводить: зручність, відносну простоту його виконання; локаційну доступність; спрямованість на якісне оволодіння фахом, підтримання рівня набутої майстерності, її покращення; потребу в удосконаленні сприймання дійсності; ефективність у пошуках і розробках композицій творів.
Посилання
Балан У., Пашукова С. Практика скетчінгу в Україні : розвиток та сучасний стан. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2024. Вип. 74. Т. 1. С. 46–50.
Белянський О. Короткочасний рисунок і майстер клас : Навч. посібник. Луганськ : ЛДКІКМ, 2008. 124 с.
Гаюк І. Сучасне мистецтво – проблемність підходів у визначенні сутності феномену. Вісник ЛНАМ. 2024. Вип. 52. С. 26–37.
Крижевська С. Г. Розвиток навичок швидкого малювання при виконанні короткочасних замальовок. Методичні рекомендації для самостійної роботи. Одеса : ПНПУ ім. К. Д. Ушинського, 2017. 25 с.
Кулініч Л. Короткочасний рисунок у фаховій підготовці майбутніх вчителів образотворчого мистецтва. Наукові записки КДПУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки. 2015. Вип. 141. Ч. 2. С. 67–70.
Локарєва Г. В. Формування художньо-естетичного сприйняття як професійної якості в майбутнього художника-дизайнера. Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». 2017. № 2. С. 175–180.
Макушина І. В. Начерк як засіб оволодіння мистецтвом рисунка. Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія»]. Серія : Педагогіка. 2012. Т. 188. Вип. 176. С. 76–80.
Нікітін А. Короткочасний рисунок як важлива складова сучасної художньої творчості. Мистецтвознавство України. 2020. Вип. 20. С. 45–51.
Пашукова С. П., Чембержі Д. А., Дубрівна А. П. Скетчінг як ефективний інструмент творчої діяльності. АРТ-платФОРМА : альм. Київ : КМАЕЦМ, 2023. Вип. 2. С. 309–324.
Піддубна О. М. Значення начерків у художньо-творчій діяльності майбутніх учителів образотворчого мистецтва з дисциплін «Малюнок» і «Живопис». Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Педагогічні науки. 2016. Вип. 2. С. 107–111.
Полудень Л. І. Пленерна практика у підготовці майбутнього художника. Традиції та новітні технології у розвитку сучасного мистецтва. Збірник матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Черкаси, 6 травня 2015 р.). Черкаси : Брама-Україна, 2015. С. 122–125.
