ВІЗУАЛЬНА АНТРОПОЛОГІЯ МІЛІТАРНОГО СИМВОЛУ: РЕСЕМАНТИЗАЦІЯ ТА ПОБУТУВАННЯ ЗНАКА N («ІДЕЯ НАЦІЇ») У СУЧАСНІЙ КУЛЬТУРІ СПРОТИВУ

Анотація

У статті досліджено процеси ресемантизації та соціокультурного побутування мілітарного символу N («Ідея Нації») в контексті української культури спротиву 2014–2026 років. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переосмислення візуальної мови війни не лише як сукупності графічних об’єктів, а як складної антропологічної системи, що активно формує національну ідентичність та соціальні практики. Автором застосовано міждисциплінарний підхід, що поєднує методи соціальної семіотики (Г. Кресс, Т. ван Левен) та візуальної антропології (К. Гірц, С. Пінк). Центральним елементом теоретичної рамки обрано концепцію «густого опису» Кліффорда Гірца, що дозволило проаналізувати символ як «соціальний факт», інтегрований у повсякденне життя воюючої нації. Доведено, що знак N за період повномасштабного вторгнення зазнав радикальної ресемантизації: із вузькоспеціалізованого маркера праворадикальних рухів він трансформувався у загальнонаціональний символ елітарності, стійкості та професійної військової звитяги. Проаналізовано конкретні форми побутування символу, зокрема практики тілесного маркування (татуювання), які розглядаються як акт «рятувальної антропології» та форма екзистенційного вибору індивіда в умовах екстремального досвіду (на прикладі оборонців Маріуполя та «Азовсталі»). Окрему увагу приділено функціонуванню знака у сфері матеріальної культури (мерч, тактичний одяг) та цифровому просторі (аватари, стріт-арт меми), де символ виступає інструментом «візуальної коаліції», об’єднуючи «тверду силу» мілітарної айдентики з емпатійними стратегіями волонтерських брендів. У результаті дослідження встановлено, що візуальний код спротиву виконує не лише комунікативну, а й конститутивну функцію, конструюючи нові смислові ієрархії в українському суспільстві. Висновки статті підтверджують, що деколонізація візуального простору відбувається через відмову від пострадянських паттернів на користь динамічних символів, що апелюють до історичної тяглості та сучасного героїчного міфу. Перспективи подальших розвідок вбачаються у вивченні впливу технологій штучного інтелекту на реплікацію та трансформацію національних мілітарних кодів у глобальному цифровому середовищі