ТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ Й ОЗДОБЛЕННЯ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО КЕРАМІЧНОГО ПОСУДУ ДЛЯ ВОДИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2026.2.11Ключові слова:
кримськотатарська кераміка, посуд для води, гончарство, декоративне мистецтво, форма, декор, орнамент, композиція, розпис, художня культура, тюркері, стилістика/стиль, КримАнотація
У статті здійснено комплексний аналіз традиційних форм кримськотатарського керамічного посуду, призначеного для зберігання, перенесення, розливу та ритуального використання води. На основі опублікованих етнографічних описів, типологізації А. Ібрагімової, археологічних досліджень І. Тесленко, матеріалів А. Заатова та Р. Скибіна виділено п’ять основних типів водоносних посудин: гугюм, сураіль (сурахі), куман, хум та йібрик і здійснено їхній порівняльний морфологічний аналіз. Досліджено взаємозв’язок між функціональним призначенням посудин й особливостями їх форм, конструкції горловини, ручок, наявністю чи відсутністю глазурі. Окрему увагу приділено технікам оздоблення – гравіюванню, сграфіто, розпису ангобами, техніці ліпного декору, а також принципу свідомої відсутності поливи як складової функціональної характеристики водоносного посуду. Розглянуто роль кераміки для води у контексті ісламської ритуальної практики (абдест), традиційного садівництва (зрошення у садах-чаїрах) та повсякденного побуту кримських татар. Встановлено, що керамічне виробництво на Кримському півострові має багатовікову історію, а формування кримськотатарських гончарних традицій відбувалося під впливом візантійської, кавказької, перської та середземноморської культур. Продемонстровано, у морфології керамічних форм для води послідовно реалізовано принцип «форма слідує за функцією», адже конфігурація горловини (лійкоподібна у гугюмі, тюльпаноподібна з фільтрувальною шийкою у сураілі, висока з носиком у кумані, широка відкрита у хумі), тип зливу, форма основи та розташування ручок безпосередньо зумовлені способом використання посудини. Виявлено, що посуд для води охоплює три ключові сфери кримськотатарської традиційної культури: побутову (щоденне перенесення та зберігання води), ритуальну (ісламська практика абдесту) та аграрну (система зберігання та крапельного зрошення у садах-чаїрах за допомогою закопаних у ґрунт хумів). Зроблено висновок, що поліфункціональність керамічного посуду для води засвідчує глибоку інтеграцію гончарного ремесла в усі аспекти життя кримськотатарського народу.
Посилання
Абдулаєва Г. А. Кримські татари. Від етногенезу до державності. Зелений пес. Київ, 2021. 406 с.
Аблялімова-Чийгоз Е. Н., Сеітаблаєв А. Ш., Абдулаєва Е. А., Скибін Р. В., Доценко Д. С. Артбук «Кримськотатарська кераміка». Проєкт «Zincir / Ланцюг». Київ, 2023. 50 с.: іл.
Акчуріна-Муфтієва Н. М. Історіографія вивчення кримськотатарського народного декоративного мистецтва. Східний світ. 2007. № 1. С. 16–22.
Біляєва С. О. Слов’янські та тюркські світи в Україні (з історії взаємин у XIII–XVIII ст.) / Біляєва С.; Нац. акад. наук України, Ін-т археології. Київ : Ун-т «Україна», 2012. 524 c.
Боданінський У. А. Археологічне та етнографічне вивчення татар у Криму. Реконструкція народного господарства в Криму. Вип. 2. Сімферополь, 1930. 31 с.
Грінченко Б. Д. Словарь української мови. Том 2: З–Н / Зібрала редакція журнала «Кіевская Старина»; Упорядкував, з додатком власного матеріалу, Борис Грінченко. Київ: Друкарня Акційного Товариства Н. Т. Корчак-Новицького у Київі, 1908. 573 с.
Заатов І. А. Кримськотатарське образотворче і декоративно-прикладне мистецтво ХХ ст. (Генезис, еволюція, сучасний стан). Сімферополь: Доля, 2002. 280 с.
Ібрагімова А. М. Бахчисарайський Ханський палац XVI–XVIII ст. Ін-т археології НАН України. Сімферополь: Доля, 2013. 365 с.: іл.
Скибін Р. В. Створення авторського стилю поліхромного розпису керамічних виробів, в традиційній культурі кримських татар. URL: https://rustemskybin.com/pages/about (дата звернення: 12.03.2026 р.).
Тесленко І. Б. Кераміка Криму XV століття. Київ: Інститут археології Національної академії наук України, 2021. 308 с.
Чабанова М. А. Кримськотатарська. Як ця мова вижила? Мамурє Чабанова: «Мовне питання» / ведуча Богдана Романцова. Ukraїner: 2026. URL: https://www.youtube.com/watch?v=bvOE7drndUI (дата звернення: 10.03.2026).
Школьна О. В. Бинчики в культурній традиції України кінця ХІХ – середини ХХ століття. Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини. 2014. Вип. 10. С. 285–293.
Школьна О. В. Типологія та мотиви оздоблення групи східного тонкокерамічного посуду країн Кавказу та Середньої Азії в ХХ – на початку ХХІ ст. Сучасне мистецтво : наук. зб. Ін-т проблем сучас. мистец. НАМ України. Київ: Фенікс, 2016. Вип. XII. С. 203–208.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
