ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ВИКЛАДАЧІВ ВІДДІЛУ ХУДОЖНЬОГО МЕТАЛУ ВИЖНИЦЬКОГО КОЛЕДЖУ ІМЕНІ ВАСИЛЯ ШКРІБЛЯКА НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Анотація

Метою статті є аналіз творчого та педагогічного доробку викладачів Вижницького фахового коледжу мистецтв та дизайну ім. Василя Шкрібляка в галузі художнього металу. Актуальність цього питання визначена кардинальними змінами в українській мистецькій освіті, спричиненими соціально-політичними реаліями початку ХХІ ст., які спонукають до осмислення культурної спадщини й сучасної діяльності вижницької школи художнього металу і потребують належного висвітлення. Активний розвиток декоративно-ужиткового мистецтва Буковини в кінці ХІХ ‒ на початку ХХ ст. поклав початок створенню навчального закладу в галузі художньої обробки дерева і металу, заснованого з метою збереження традицій народної культури. Сьогодні Вижницький коледж готує фахівців з текстилю й вишивки, різьблення та обробки металу, в якому основну увагу зосереджено на ювелірній справі й ковальстві. Упродовж понад столітнього викладання художньої обробки металу відбулися зміни у методиках навчання фахових дисциплін (композиції, матеріалознавства, формотворення), що стало особливо помітним у 2010-х ‒ 2020-х рр. Так, нині традиційні прийоми кування, виготовлення оздоб поєднуються із сучасними комп’ютерними технологіями, зокрема, використанням 3-Д моделювання під час проєктування майбутніх творів, а класичні техніки виконання ювелірних прикрас або кованих виробів доповнюються композиційними рішеннями, властивими дизайну. Проте, як і на початку існування Вижницького коледжу, основна увага під час навчання приділена становленню особистості художника. Тож важливим є, насамперед, склад педагогів, серед яких чимало активних учасників ковальських фестивалів і симпозіумів, виставок декоративно- ужиткового, зокрема, ювелірного мистецтва: Іван Труфен, Ілля Поп’юк, Ярослав Гулій, Андрій Муржак, Іван Поп’юк, Олег Жебчук, Іван Задорожний, Катерина Большакова, Світлана Луцька, Іванна Дуркіна, Антоніна Андрюк, Ірина Кольцова. У роботах цих авторів та їх учнів сполучення інноваційних технологій та специфіки місцевого колориту, виявленого в орнаментальних мотивах і техніках виконання, сприяє появі унікальних за виглядом творів з підкреслено національним забарвленням.