СВІТОВІ ПРАКТИКИ ЦИФРОВОЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ МУЗЕЙНИХ КОЛЕКЦІЙ НА ОСНОВІ СУЧАСНИХ ПРИКЛАДІВ

Анотація

Цифрова репрезентація культурних артефактів еволюціонувала від простої музейної практики до багатогранного глобального явища, що має далекосяжні наслідки для різних установ та окремих фахівців, які займаються збереженням та вивченням культурної спадщини країн. Показово, що такі ідеї не обумовлені виключно комерційними інтересами чи необхідністю збереження самих артефактів. У цій статті розглядаються ймовірні мотиви, методи та результати цифрової репрезентації з акцентом на чотирьох ключових аспектах. По-перше, проаналізовано, як цифровізація забезпечує потенційне довгострокове збереження історичних артефактів шляхом створення високоякісних цифрових копій. По-друге, розглядається, використання установами загальнодоступних цифрових колекцій для підвищення впізнаваності їхнього бренду та розширення охопленої аудиторії. По-третє, у статті досліджується роль цифрових архівів у сприянні популяризації регіональної історії та культури, що робить цю спадщину доступною за межами фізичних кордонів будь-якого регіону та/або архівної колекції. Насамкінець, ми звертаємо увагу на ідею, що практичні зусилля з цифровізації опосередковано сприяють створенню самопідтримувального циклу зворотного зв'язку, що стимулює розвиток як самих технологій цифровізації, так і філософії, що регулює їх використання та застосування. Наведені приклади слугують реальним доказом того, що цифрове представництво більше не розглядається лише як технічний процес, а як масштабна зміна у відносинах між людством та його власною культурною спадщиною. Незважаючи на це, ми також усвідомлюємо, що найбільший і найвпливовіший ефект таких ініціатив можливий лише за умови вільного доступу до їхніх результатів та гарантованого довгострокового існування створених цифрових файлів у форматі, що також є відкритим для доступу.