ТИПОГРАФІКА ЯК ЕСТЕТИКО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ЕЛЕМЕНТ ВЕБ ІНТЕРФЕЙСІВ

Анотація

У статті розглянуто типографіку як ключовий інструмент візуальної комунікації в цифровому дизайні, зокрема в інтерфейсах користувача (UX/UI). Актуальність теми зумовлена стрімким розвитком цифрових технологій і медіа, де дизайн інтерфейсів набуває провідної ролі у формуванні користувацького досвіду. Визначною рисою сучасної візуальної культури є значення тексту як образу, а не лише носія інформації.У цьому контексті шрифт стає не лише інформаційним елементом, а засобом емоційного, естетичного й поведінкового впливу на користувача. Метою дослідження є виявлення способів, у яких типографіка в інтерфейсах сприяє або, навпаки, перешкоджає ефективній взаємодії користувача з візуальним середо- вищем. Методологія ґрунтується на поєднанні семіотичного аналізу, елементів UX-дослідження та критичного розгляду кейсів сучасного цифрового дизайну. Аналізу піддано приклади з практики міжнародних дизайн-студій (Obys, Studio Dumbar), а також рекомендації фахових платформ (Nielsen Norman Group, Smashing Magazine).Результати дослідження показали, що типографіка в цифровому інтерфейсі виконує не лише структурну функцію (навігація, ієрархія інформації), а й когнітивну (читабельність, зосередженість уваги), емоційну (викликання певного настрою) та символічну (візуальна ідентичність бренду). Зокрема, було встановлено, що шрифт може прямо впливати на поведінку користувача: швидкість читання, час перебування на сторінці, готовність взаємодіяти з інтерфейсом. Типографічні рішення – від вибору гарнітури до способів її анімації – мають вагомий вплив на досвід сприйняття та довіру до контенту. Новизна роботи полягає в інтеграції поглядів мистецтвознавства, семіотики та UX-дизайну для аналізу типографіки як динамічного й функціонального елементу цифрового середовища. Стаття також підкреслює потребу в міждисциплінарному підході до вивчення шрифту як частини візуального наративу. Висновки містять конкретизовані рекомендації для практикуючих дизайнерів щодо адаптації типографіки відповідно до особливостей аудиторії, контексту та цільової дії.