ІКОНОГРАФІЯ АПОКАЛІПТИЧНОЇ БОГОРОДИЦІ: ТРАНСФОРМАЦІЯ ТРАДИЦІЙ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ КОНФЕСІЙ В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ XVІI-XVІII СТ. І ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ОБРАЗУ НИКОДИМОМ ЗУБРИЦЬКИМ
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2025.1.8Ключові слова:
іконографія, образ, Апокаліптична Богородиця, дереворіз, Никодим ЗубрицькийАнотація
Серед символічних образів Богородиці особливою є інтерпретація її у вигляді Апокаліптичної Богородиці, заснована на Розділі 12 Апокаліпсису (Об’явлення). Розглянуто виникнення цієї художньої традиції у західноєвропейському мистецтві ще у Середньовіччі і аналізує розвиток іконографії Апокаліптичної Богородиці у ранньомодерному періоді (епоху Відродження і бароко), що необхідно для розуміння витоків особливостей цієї іконографії. Наводяться ключові твори, що сприяли розвиткові композиції і іконографії Апокаліптичної Богородиці в західноєвропейському мистецтві. Наведено приклади використання образу Апокаліптичної Богородиці як католиками, так і протестантами, з аналізом різниці в іконографії. Дослідження розглядає перенесення і трансформацію цієї марійної іконографії в українському мистецтві XVII–XVIII ст., пояснюючи її православну теологічну основу, і зосереджуючи увагу здебільшого на зразках православного мистецтва. Проаналізований широкий ряд творів мистецтва різних видів (стінопис, книжкова рукописна мініатюра, гравюра, металопластика тощо) дозволяє спростувати підхід до трактування образу Апокаліптичної Богородиці як явища суто католицької іконографії. Відзначено особливості трактування образу Апокаліптичної Богородиці художниками з різних регіонів і в різні хронологічні періоди, зокрема київських граверів Іллі та Прокопія (XVII ст.), Захарії Самуйловича (кін. XVII – поч. XVIII ст.), полтавського майстра Сєрафіона Захарієвича Б. (XVII ст.), невстановлених галицьких, волинських і чернігівських митців тощо. Показаний внесок Никодима Зубрицького, видатного гравера кін. XVII – поч. XVIII ст., у розробку іконографії Апокаліптичної Богородиці, на прикладі його гравюр до унівського Євангелія Учительного (1696), львівських Акафістів (1699), чернігівського Нового заповіту (1717).
Посилання
Акафісти. Київ, 1663. 4°. 500 с.
Акафісты с стіхиры и каноны и с прочіими моленіями. – Львів : Друкарня Львівського братства, 1699. 4°. [1], 148 арк.
Анфологіон. Львів, 1638. 2°. [8], 637 арк.
Арендар Г. Срібні оклади Євангелій XVII–XIX століть із зібрання Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. Каталог. Київ : Київське товариство Купола, 2021.
Бартоліні М. Ґ. Цитати з Пісні над Піснями та Одкровення в руських гоміліях на Успення (XVII ст.): між латинськими впливами і тяглістю візантійської моделі. Київська Академія. Київ : Дух і літера, 2018. Вип. 15. С. 61–100.
Біблія або Книги Святого Письма Старого і Нового Заповіту / проф. Іван Огієнко (переклад). West Germany: Druckhaus Gummersbach, 1988. 1528 с.
Болховитинов Евгений, митрополит. Краткое описание Киево-Софийского собора и монастыря. Киев : Типография Киево-Печерской лавры. 1825. 112 с.
Болюк О. Художнє дерево у церквах (за матеріалами західних областей України). Львів : ІН НАНУ, 2020. 520 с.
Деревська О.В. Вплив іконографії Реформації на українське мистецтво та питання пошуку першозразків. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвуз. збірн. наук. праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 2024. № 72. Т. 1. С. 136–149.
Жолтовський П.М. Малюнки Києво-Лаврської іконописної майстерні: Альбом-каталог. Київ : Наукова думка, 1982. 287 с.
Зерцало от Писання Божественного. Чернігів. 1705. ЦДІАК України, ф. 739, оп. 1, спр. 104.
Куртасова О. Особливості іконографії “Неопалима Купина” в іконопису Ветківської школи. Історія релігій в Україні: науковий щорічник / упоряд.: О. Киричук, М. Омельчук, І. Орлевич. Львів, 2012. Вип. 22, кн. ІІ: Частина 2: Філософія. Політологія. Частина 3: Сакральне мистецтво. С. 511–517.
Куценко Т. Г. Богородичні гравюри «Руна орошенного». Родовід. 1996. № 14. С. 117–120.
Лебедев А. Московский кафедральный Архангельский собор. М., 1880. 388 с.
Логвин Г. Н. По Україні : Стародавні мистецькі пам’ятки. Київ : Мистецтво, 1968. 463 с.
Материалы для русской иконографии. Собрал Д.А. Ровинский. Вып. VIII. СПб.: Экспедиция заготовления Гос. Бумаг, 1890. С. 1., ил. 283–306.
Міляєва Л., Рішняк О., Садова О. Церква св. Юра в Дрогобичі. Архітектура, малярство, реставрація. Київ : Видавництво, 2019. 416 с.
Памятники Волыни. Альбом фотографий к археологической поездке профессора А.В. Прахова на Волынь в 1886 году. Б. м. : Изд. Свято‐Владимирского православного братства в г. Владимире‐Волынском, б. г. НБУВ, відділ образотворчих мистецтв, № 773247.
Пелех М. Непорочне Зачаття Пресвятої Богородиці зі с. Черепин як зразок нової іконографії в релігійному малярстві після Замойського Собору. Народознавчі зошити. 2024. № 6 (180). С. 1616–1629.
Синодик Крупицько-Батуринського монастиря (Підготовка до друку та вступні зауваги І. Ситого). Сіверянський літопис. 1997. № 5. С. 40–64.
Ситий І. [Батуринський синодик. 1683]. Facebook. URL: https://www.facebook.com/groups/3154962621500871/posts/3778443565819437/ (дата звернення: 15.03.2025).
Транквиллион-Ставровецкий К. Евангелие учительное. [Унев] : [Типография монастыря], 5 сентября 1696. [4], 363, 183, [1] л.
Тріодь пісна. Київ : Друкарня Печерського монастиря, 1627. 2°. [2], 802 с.
Украинские книги кирилловской печати XVI–XVIII вв. [Текст] : каталог изданий, хранящихся в Гос. б-ке СССР им. В. И. Ленина. Вып. ІІ. Ч. 2 : Львовские, новгород-северские, черниговские, уневские издания 2–й пол. XVII в. / сост. А. А. Гусева, И. М. Полонская. [Б. м.] : [б.и.], 1990. 318 с.
Широка О. Походження, структура та іконографія акафістів до Богородиці та Ісуса Христа в українському мистецтві XVII—XVIII ст. Народознавчі зошити. 2018. №6. С. 1589–1595.
Широка О. Символічні образи Матері Божої в українській іконографії акафістів Богородиці та Ісуса Христа XVII–XVIII століть. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвуз. збірн. наук. праць молодих вчених Дрогобицького держ. пед. ун–ту ім. І. Франка / [ред.-упоряд. М. Пантюк, А. Душний, І. Зимомря]. Дрогобич : Гельветика, 2020. Вип. 32. Том 2. С. 48–53.
Bergmann R. A ‘Tröstlich Pictura’: Luther’s Attitude in the Question of Images. Renaissance and Reformation / Renaissance et Réforme. Vol. 5. No. 1. 1981. Pp. 15–25. JSTOR, http://www.jstor.org/stable/43444303.
Biblia Das ist Die gantze Heylige Schrifft Teutsch. D.Mart.Luth. Sampt einem Register /vnd schoenen Figuren – Frankfurt/Main: Zöpfel, David; Rasch, Johann, 1563. 1590 p. URL: https://digital.staatsbibliothek-berlin.de/werkansicht/?PPN=PPN777442396 (date of access: 15.03.2025).
Deluga W. A Matham Virgin in Kiev. Print Quarterly. SEPTEMBER 2000, Vol. 17, No. 3, 2000. Pp. 284–287.
Hass A. Albrecht Dürer’s devotional images of the Virgin and Child. Art Bulletin of Victoria. 1994. № 35. URL: https://www.ngv.vic.gov.au/essay/albrecht-durers-devotional-images-of-the-virgin-and-child/ (date of access: 15.03.2025).
Hibbard H. Guido Reni's Painting of the Immaculate Conception. The Metropolitan Museum of Art Bulletin. Summer, 1969. V. 28, no. 1. Pp. 19–32.
L'Occaso S. Elia della Marra, un plasticatore mantovano del secondo Quattrocento. Vitelliana. Vol. IV. 2009. Pp. 35–56.
Luther, Martin [Bearb.] / Rörer, Georg [Beitr.]: Biblia: das ist: die gantze Heilige Schrifft: Deudsch Auffs New zugericht. D. Mart. Luth., Gedrueckt zu Wittemberg Durch Hans Lufft. M. D. XLI., Wittenberg, 1541 [VD16 ZV24532] http://daten.digitale-sammlungen.de/bsb00096751/image_1534 (date of access: 15.03.2025).
Luzern, Zentral- und Hochschulbibliothek / Msc. 42. fol. – Nikolaus von Lira, Bibelkommentar / f. 49v. e-codices – Virtual Manuscript Library of Switzerland. URL: https://e-codices.ch/de/zhl/0042//49v (date of access: 15.03.2025).
Maria met het Christuskind op de maansikkel, tussen de wolken, omgeven door engelen. Gravure door Jacob Matham naar ontwerptekening van Abraham Bloemaert. Noord-Hollands Archief. URL: https://hdl.handle.net/21.12102/C9A74E8F05FE7892CA4B127C01D8BC80 (date of access: 15.03.2025).
Peterson J. F. Creating the Virgin of Guadalupe: The Cloth, the Artist, and Sources in Sixteenth-Century New Spain. The Americas. 2005. Vol. 61, no. 04. P. 571–610. URL: https://doi.org/10.1017/s0003161500069327 (date of access: 15.03.2025).
Porras S. Going Viral? Maerten de Vos's St. Michael the Archangel. Nederlands Kunsthistorisch Jaarboek. 2016. №66. С. 54–78.
Sybils Collection. Nadbałtyckie Centrum Kultury w Gdańsku. URL: https://nck.org.pl/index.php/en/oldtown-hall/sybils-collection (date of access: 15.03.2025).
Szulakowska U. The Alchemical Virgin Mary in the Religious and Political Context of the Renaissance. Newcastle upon Tyne: Cambridge Scholars Publishing, 2017.
Whistler C. Tiepolo as a Religious Artist. Giambattista Tiepolo: 1696–1770 / ed. by K. Christiansen, C. Whistler. Metropolitan Museum, 1997. P. 189–253.
