ДИЗАЙН ОСВІТИ У ДИЗАЙН-ОСВІТІ УКРАЇНИ

Анотація

Динамічні виклики часу диктують нам абсолютно нові варіанти вирішень освітніх проблем у галузі дизайну, інколи доволі несподівані і нестандартні. Класичні підходи до викладення нового матеріалу та практичного відпрацювання фахових навичок конструювання, моделювання, побудови композиції, розробки макету в цілому у сучасних умовах глобальної діджиталізації не завжди дають прогнозований результат. Саме цим зумовлена актуальність даної статті, метою якої передбачено визначення проблематики сучасної дизайн-освіти в Україні та формулювання пропозицій щодо покращення ефективності навчального процесу. У статті розглядаються такі тематичні аспекти, як впровадження штучного інтелекту до творчої діяльності та академічна доброчесність, зміни у сприйнятті інформації молоддю та наслідки цифровізації тощо. Зокрема, було з’ясовано, що сьогодні нагальною проблемою української дизайн-освіти постало, насамперед, виховання і розвиток фахівця в умовах стрімкого технічного прогресу та інформаційно-емоційного перенасичення, спричиненого різними обставинами. Для розв’язання цього та інших завдань було запропоновано конкретні трансформації, що полягають в організації партнерських взаємин державних ЗВО з об’єктами альтернативної освіти (приватні курси, школи, академії, онлайн-тьюторіали тощо) у контексті підготовки дизайнерів, в інтеграції міжнародного досвіду в українську освітню систему та запровадженні гнучких навчальних інструментів, адаптованих до стрімких інновацій у мистецькій галузі та соціокультурних викликів часу (зокрема, санкціоноване і координоване викладачами використання інструментів штучного інтелекту під час виконання творчих практичних завдань; соціально відповідальне забарвлення професійної діяльності здобувачів освіти у контексті вибору тематики, концептуалізації та реалізації проєктів; індивідуалізація завдань та шаблонізація теоретичних робіт, яка дисциплінуватиме до впорядкованого викладення власних думок за професійною темою та дотримання методичних кваліфікаційних вимог). Наведені кроки відповідають цінностям трансдисциплінарності (широта, інтеграція та координація), що здатні зміцнити взаємодію учасників навчально-творчого процесу на рівні наставник – учень, налаштувати точність фокусування на предметі вивчення і розвинути креативність.