БІБЛІЙНІ ТЕКСТИ В БАРОКОВІЙ ХУДОЖНІЙ КУЛЬТУРІ КИЄВА

Анотація

У статті публікуються результати досліджень біблійних текстів, що входять до складу ікон іконостасу XVIII ст. Софійського собору в Києві. Специфіка та своєрідність київської барокової сакральної культури, що була заснована на характерній взаємодії і переплетінні Слова (богослужбових текстів) та Образу (ікон), найбільш яскраво проявили себе насамперед у створенні іконостасів. Проведено компаративний аналіз ікон in situ цокольного ряду і місцевого ряду іконостасу: «Господь Вседержитель», «Богородиця з Немовлям», «Свята Софія – Премудрість Божа», «Ієрархи віри», «Св. апостол Іоанн Богослов», «Богородиця-Симеонове пророчення», «Послання святого Павла до євреїв», «Архангел Михаїл перемагає диявола», «Проповідь святого Петра в Кесарії (Хрещення сотника Корнилія та його дому)», «Сім янголів із трубами». Прочитання окремих, частково вицвілих текстів стало можливим завдяки спеціальній зйомці в інфрачервоній області спектра; реконструкція втрачених текстів здійснювалася на основі літературних джерел. Встановлено, що візуальний контекст іконостасу містить тексти з Євангелій, Апостольських Послань, Послання Якова, Одкровення Івана Богослова, Книги Ісуса Навина, пророчих книг Ісаї та Захарія, Книги Буття, Псалмів, Приповістей Соломона та Акафісту до Богородиці. Досліджуючи взаємозв'язок між візуальними образами та біблійними текстами, стало можливим реконструювати основну ідею іконографічної програми іконостасу: об'єднання образу Софії Премудрості Божої з образом Діви Марії-Богородиці. Також встановлено, що тексти на цих іконах служать не лише проповіді та навчанню, але й тлумаченню біблійного образу. Всебічний аналіз біблійних текстів, присутніх в іконостасі, з акцентом на цілісному художньому баченні, має вирішальне значення для кращого розуміння слов'янського/ східнохристиянського сакрального мистецтва та його богословського значення.