АНАЛІЗ ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНОЇ МОВИ ПОШТОВИХ МАРОК УКРАЇНИ, ПРИСВЯЧЕНИХ ОЛІМПІЙСЬКИМ ІГРАМ

Анотація

Стаття присвячена комплексному мистецтвознавчому аналізу художньо-образної мови української поштової марки олімпійської тематики. Метою дослідження є виявлення розвитку стилістичних прийомів, композиційних рішень та засобів візуальної комунікації у вітчизняній олімпійській філателії періоду 1992– 2026 років. Аналізується зміна функціонального призначення марки: від знака поштової оплати до складного семіотичного конструкту, що бере активну участь у розбудові національного бренду та забезпечує культурну присутність України на світовій арені. У роботі застосовано поєднання мистецтвознавчого, семіотичного та дизайн-аналітичного підходів. Встановлено, що олімпійська марка пройшла шлях від традиційних графічних технік до сучасного діджитал-арту. Виокремлено три ключові етапи поступу. Перший (1992–1995) характеризується акварельною м’якістю та пошуком національних візуальних маркерів. Другий (1996-2004) позначений переходом на власну виробничу базу (ПК «Україна») та творчістю В. Лєсняка, С. Міненка, О. Штанка, де домінували плакатна експресія, гострі ракурси та фотореалізм. Третій, новітній етап, визначається пануванням цифрових технологій та ефектних поліграфічних рішень (тиснення фольгою, голографія) у роботах В. Тарана, С. та О. Харуків, М. Куц. Дослідження підтверджує, що сучасна олімпійська марка України перетворилася на високотехнологічний мистецький об’єкт, що поєднує функції історичного літопису та медіаплатформи для міжнародної культурної взаємодії . Зміна художньої парадигми на користь цифрового мінімалізму та впровадження складних засобів технічного захисту забезпечують конкурентоспроможність національної філателії на світовому ринку. Оновлення візуальної мови має ключове значення для формування позитивного іміджу держави та ретрансляції національних ідей через спортивні сюжети.