СВІТЛО, ПРОСТІР, МАТЕРІАЛ І ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ У ВІТРАЖНИХ ІНСТАЛЯЦІЯХ СТУДІЇ SOFTLAB В НЬЮ-ЙОРКУ
Ключові слова:
вітражне мистецтво, сучасне мистецтво, студія SOFTlab, світло-просторові інсталяції, архітектурне середовище, цифрове виробництво, інтерактивні інсталяції, дихроїчні матеріалиАнотація
У статті досліджено творчість нью-йоркської дизайн-студії SOFTlab у контексті трансформації вітражного мистецтва ХХ – початку ХХІ ст. Увагу зосереджено на процесах переосмислення традиційних принципів роботи зі склом, світлом і кольором у сучасних художньо-архітектурних практиках. Показано, що в умовах розвитку цифрових технологій, параметричного проєктування та нових матеріалів вітраж виходить за межі класичної площини вікна і трансформується у просторову інсталяцію, інтегровану в архітектурне середовище та публічний простір. Проаналізовано методологічні засади діяльності студії SOFTlab, що ґрунтуються на міждисциплінарному підході, поєднанні архітектури, мистецтва, програмування та експериментальних технологій виробництва. Розглянуто роль параметричного моделювання, алгоритмічного формоутворення та цифрового виробництва у створенні складних просторових структур, які взаємодіють зі світлом, кольором і рухом глядача. Особливу увагу приділено використанню дихроїчних матеріалів, світлодіодного освітлення та інтерактивних систем, що дозволяють формувати динамічні візуальні ефекти й мінливі атмосферні середовища. На основі аналізу низки реалізованих проєктів студії – просторових інсталяцій, підвісних конструкцій, архітектурних павільйонів та інтерактивних арт-об’єктів – розкрито специфіку художньої мови SOFTlab. Показано, що її роботи поєднують скульптурність форми, оптичні властивості матеріалів та алгоритмічну логіку побудови, завдяки чому архітектурний простір перетворюється на активне середовище сприйняття. Світло, відбиття, колір і рух відвідувачів виступають ключовими чинниками формування художнього досвіду. Зроблено висновок, що діяльність студії SOFTlab демонструє новий етап розвитку вітражного мистецтва, у якому традиційні принципи роботи зі світлом і кольоровим матеріалом поєднуються з цифровими технологіями, параметричним дизайном і інтерактивними медіа. Це сприяє формуванню інноваційних просторових середовищ, де межі між мистецтвом, архітектурою та технологіями стають дедалі більш умовними.
Посилання
Blanche C. Contemporary Glass. London: Black Dog, 2008. 191 c.
Brown S. Stained Glass: An Illustrated History. London: Bracken, 1994. 176 p.
Moor A. Colours of Architecture: Coloured Glass in Contemporary Buildings. London: Mitchell Beazley, 2006. 192 c.
Силка Є. Сучасна вітражна інсталяція в контексті паблік-арту. Худпром : український журнал з мистецтва і дизайну. 2025. № 2. Т. XXVII. С. 135–150.
Станіславська К. Інсталяція як візуально-видовищна форма сучаcного образотворчого мистецтва. Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. 2010. № 6 (24). С. 228–236.
Чембержі Д. Значення мистецтва інсталяції для розвитку «contemporary art» у світі та Україні. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2019. № 39. С. 278–287.
Чембержі Д. Інсталяція як візуально-комунікативна практика творення сучасного мистецького простору : дис. … канд. мистецтвознавства : 26.00.01 / Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України. Київ, 2020. 176 с.
Bishop C. Installation Art: A Critical History. London: Tate. 2005. 144 c.
Cassidy S. Art Wedded to Architecture: A View Through Stained Glass. The New York Times, 1990.
Погребняк Є. Стилеутворюючі аспекти художнього вітража в контексті постмодернізму. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. 2018. № 3. С. 50–61.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
