СКУЛЬПТУРА В СИСТЕМІ ФОРМУВАННЯ ПРОСТОРОВОГО МИСЛЕННЯ ДИЗАЙНЕРІВ ІНТЕР’ЄРУ

Анотація

Метою статті є дослідження ролі скульптури як навчальної дисципліни у формуванні просторового мислення дизайнерів інтер’єру в умовах сучасної дизайн-освіти. Актуальність теми зумовлена трансформацією освітніх моделей, зростанням ролі проєктно-орієнтованого навчання та цифрових технологій, що актуалізує потребу переосмислення значення фундаментальних художніх дисциплін. Скульптура розглядається як інтегративний освітній інструмент, що забезпечує розвиток пластичного мислення, конструктивного аналізу форми та просторової уяви. У статті обґрунтовано, що просторове мислення є однією з ключових професійних компетентностей дизайнера інтер’єру, оскільки визначає здатність працювати з об’ємно-просторовими структурами, масштабом і пропорціями у реальному середовищі. На відміну від площинних і суто цифрових форм мислення, скульптурна практика формує усвідомлення матеріальності форми, її фізичних властивостей і пластичної логіки. Проаналізовано місце скульптурної підготовки в освітніх програмах дизайну інтер’єру та її вплив на розвиток навичок просторового синтезу, відчуття масштабу й гармонійних пропорцій. Встановлено, що систематичне виконання скульптурних завдань сприяє формуванню цілісного просторового бачення та підвищує якість проєктного мислення студентів. Робота з матеріальною формою створює тактильний і візуально-просторовий досвід, який не може бути повністю замінений цифровими засобами моделювання. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні скульптури як ключового чинника розвитку професійного просторового мислення дизайнерів інтер’єру та її визначенні як інтегративного компонента сучасної дизайн-освіти.