ХУДОЖНЯ РЕФЛЕКСІЯ В ОСОБИСТІСНОМУ ВИМІРІ ЖИВОПИСНОГО ОБРАЗОТВОРЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2025.5.17Ключові слова:
художня рефлексія, живописне образо творення, художній образ, авторський стиль, смислотворення, рефлексивне мислення, інтуїтивна рефлексія, когнітивна рефлексія, екзистенційна рефлексія, соціокультурна рефлексіяАнотація
У статті здійснено комплексне дослідження художньої рефлексії як особистісно-центричного феномену, що відіграє провідну роль у процесі живописного образотворення. Її когнітивно-естетичну природу розглянуто з позиції глибинного осмислення мистецького досвіду, що інтегрує інтуїцію, образне мислення, сенсорне переживання та евристичні наміри свідомості. Установлено, що художня рефлексія виконує функції самопізнання, емоційного осмислення та формування авторської інтенції, забезпечуючи візуальне втілення творчого задуму в художньому образі. Розкрито синкретичну природу художнього образу, що поєднує сенсорні, емоційні та символічні компоненти. Доведено, що рефлексивне мислення митця формується на основі складної системи психологічних передумов, серед яких провідне місце посідають спостережливість, емоційна чутливість, інтуїція та здатність до критичного самооцінювання. У цьому контексті художня рефлексія постає як фундаментальний механізм смислотворення, самопізнання та естетичного узагальнення, що забезпечує глибину творчого самовираження, зокрема в царині живопису. У межах дослідження проаналізовано структуру художнього мислення, змістові рівні художнього діалогу, психологічні чинники рефлексивного сприймання та сенсорні механізми формування смислу. Визначено функціональні вияви художньої рефлексії: як засобу саморегуляції творчого процесу, форми смислотворення через сенсорну локалізацію переживань, чинника формування художнього образу й авторського стилю, а також основи мистецької комунікації, що забезпечує діалог між митцем, твором і суспільством. На основі аналізу творчої спадщини українських живописців виокремлено чотири типи художньої рефлексії: інтуїтивну (спонтанне емоційно-сенсорне входження у смислове поле образу); когнітивну (раціональне осмислення композиційних і символічних структур); екзистенційну (візуалізація межових переживань і духовного пошуку); соціокультурну (інтеграція образу в контекст історичної пам’яті та естетичного свідчення).
Посилання
Абрамович І. Олег Тістол: візуальна історія української ідентичності. Художня культура. Актуальні проблеми. 2019. № 15(1). С. 6–13. URL: https://doi.org/10.31500/1992-5514.15(1).2019.168967
Абрамович І. Творчість Олега Тістола у контексті сучасного українського мистецтва. Сучасне мистецтво. 2016. Вип. 12. С. 7–16. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_myst_2016_12_3
Бойко Т. Візуальна риторика радянського живопису: семіотичний аналіз. Харків : Майдан, 2019. 198 с.
Ван Гог В. Листи до брата Тео. Переклад з французької / Упоряд. І. В. Дзюба. Київ : Веселка, 1990. 384 с.
Дорожко І., Малихіна О., Туріщева Л. Дослідження інтуїції як феномену творчої діяльності. Збірник наукових праць ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. Харків, 2023. URL: https://surl.lu/ozqfma
Єременко О. В. Синкретизм художньої образності української прози другої половини ХІХ – початку ХХ століття: автореф. дис. … д-ра філол. наук: 10.01.01. Київ, 2008. 36 с.
Єременко О. В. Теоретичні аспекти кореляції синтетичних та синкретичних процесів творення художнього образу. Вісник Маріупольського державного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2010. Вип. 3. С. 11–18. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vmdu_2010_3_4
Катерина Білокур: мистецька заповідь / Уклад. Н. Самрук, О. Шестакова. Київ : Родовід 2010. 200 с.
Кривцун О. А. Психологія мистецтва. Рефлексія як «управління» уявою. URL: https://stud.com.ua/142873/psihologiya/refleksiya_upravlinnya_uyavoyu#593
Лагутенко О. Інтерпретація теми Давньої Русі у графіці Георгія Якутовича: психологія творчого процесу. Художня культура. Актуальні проблеми. 2025. № 21(1). С. 19–27. URL: http://hudkult.mari.kyiv.ua/article/view/333476
Ложкіна А. Перманентна революція. Мистецтво України ХХ – початку ХХІ століття. Київ : ArtHuss, 2019. 544 c. URL: https://surl.lt/tfxiht
Марчук І. Погляд у безмежність: альбом. Київ : Майстер книг, 2008. 192 с.
Марчук І. С. Голос моєї душі. Київ : Фенікс, 2019. 112 с.
Новіков Б. В., Руденко Т. П., Потіщук О. О. Художня творчість та розвиток естетичної думки: філософська рефлексія. Дискурс. 2023. № 9. С. 3–5. URL: https://surl.li/axpoek
Олег Тістол. Серія «Національна географія» (1998–2004). URL: https://surl.li/egeqaa
Петрова О. Передчуття твору. Евристичність гештальту. Художня культура. Актуальні проблеми. 2025. № 21(1). С. 28–33. URL: https://surl.lu/sakmny
Пітерська О. В. Художній образ у сучасному науковому дискурсі. Філологічні науки: наук. журн. / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. 2020. Вип. 32. С. 49–53. DOI: https://doi.org/10.33989/2524-2490.2020.32.202450
Ройтбурд: альбом / Упоряд. О. Балашова, О. Ройтбурд. Київ: Основи, 2016. 444 с.
Скляренко Г. «Нова хвиля» і українське мистецтво кінця ХХ століття. Сучасне мистецтво. 2009. Вип. 6. С. 188–196. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_myst_2009_6_18.
Собуцька Л. А. Сміливість – бути геніальною Марією Примаченко. Український мистецтвознавчий дискурс. 2023. № 2. С. 121–129. https://surl.li/saxeyt
Тетяна Яблонська в колекції Запорізького художнього музею: альбом / Упоряд. Г. Борисова, І. Ласка. Київ : Родовід, 2017. 84 с.
Ткачук О. В. Психологія художніх здатностей: моногр. Одеса: видавець Букаєв Вадим Вікторович, 2012. 372 с. http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/1894
Шейко В. М., Кушнаренко Н. М. Методологічна рефлексія культурологічних і мистецтвознавчих досліджень. Художня культура. Актуальні проблеми. 2020. № 16(1). С. 12–17. URL: http://hudkult.mari.kyiv.ua/article/view/205237
Щербань О. О. Символічна функція художнього образу. Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка: зб. наук. пр. 2010. № 2 (29). С. 65–69. URL: https://surl.li/ehxfvq
Яблонська Т. Спогади про «Хліб». Образотворче мистецтво. 1989. № 2. С. 12–15.
Gibson J. J. The Ecological Approach to Visual Perception. New York: Psychology Press, 1979. 332 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

