ІНТЕГРАЦІЯ ШІ У FIGMA: ІНСТРУМЕНТИ ТА ПРАКТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ

Автор(и)

  • Лев Андрійович Кормич Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука https://orcid.org/0009-0004-5919-7140

DOI:

https://doi.org/10.32782/uad.2025.5.8

Ключові слова:

штучний інтелект, дизайн, Figma AI, генеративні технології, креативність

Анотація

У статті розглядається еволюція сучасного дизайну в контексті інтеграції штучного інтелекту, який поступово перетворюється з допоміжного інструмента на рівноправного учасника творчого процесу. Акцент зроблено на аналізі можливостей Figma AI Beta (2025), що репрезентує новий етап у розвитку концепції «дизайну із підтримкою ШІ». Представлені функції Make Sites, Grid, Draw, Buzz і Slides демонструють перехід від механічної автоматизації до когнітивної взаємодії людини й алгоритму. Так, Make Sites дає змогу створювати повноцінні вебсторінки за текстовим запитом, Draw перетворює ескізи у готові макети, а Buzz формує добірку актуальних трендів, аналізуючи відкриті дизайн-проєкти. За результатами дослідження Wang, Zhao & Lee (2024), використання таких інструментів скорочує тривалість розробки інтерфейсу на 30–40%, не знижуючи якості UX, що підтверджує ефективність інтеграції аналітичних і генеративних підходів. Підкреслюється, що штучний інтелект не замінює дизайнера, а розширює його можливості, забезпечуючи глибшу персоналізацію, аналітику та оптимізацію творчих рішень. У межах гуманістичної парадигми «human-centered AI design» доведено, що ШІ формує нову модель креативного виробництва, де поєднуються технологічність, аналітика та естетика. Висновується, що розвиток інтелектуальних систем у сфері дизайну потребує оновлення освітніх підходів, етичних стандартів і формування міждисциплінарних компетентностей, необхідних для ефективної взаємодії людини й алгоритму.

Посилання

Chui M. та ін. The economic potential of generative AI. 2023. URL: https://www.mckinsey.com/capabilities/mckinsey-digital/our-insights/the-economic-potential-of-generative-ai-the-next-productivity-frontier

Filippi S. Measuring the impact of ChatGPT on fostering concept generation in innovative product design. Electronics. 2023. № 16. 3535 р. DOI: 10.3390/electronics12163535.

Grunde-McLaughlin M. M. et al. Designing LLM Chains by Adapting Techniques from Crowdsourcing Workflows. arXiv preprint. 2023. arXiv:2312.11681. DOI: 10.48550/arXiv.2312.11681.

Johansson‐Sköldberg U., Woodilla J., Çetinkaya M. Design thinking: Past, present, and possible futures. Creativity and Innovation Management. 2013. № 2. С. 121–146. DOI: 10.1111/caim.12023.

Liedtka J. Why design thinking works. Harvard Business Review. 2018. № 5. С. 72–79. URL: https://hbr.org/2018/09/why-design-thinking-works

Meron Y., Araci Y. T. Artificial intelligence in design education: evaluating ChatGPT as a virtual colleague for post-graduate course development. Design Science. 2023. № 9. 30 р. DOI: 10.1017/dsj.2023.28.

Новаковський А., Яловега І. Упровадження технологій генеративного штучного інтелекту в творчу діяльність: розроблення структурної моделі дизайн-мислення. Сучасний стан наукових досліджень та технологій в промисловості. 2024. № 2(28). С. 108–120. DOI: 10.30837/2522-9818.2024.2.108.

Rösch N., Tiberius V., Kraus S. Design thinking for innovation: context factors, process, and outcomes. European Journal of Innovation Management. 2023. № 7. С. 160–176. DOI: 10.1108/EJIM-03-2022-0164.

Saadi J. I., Yang M. C. Generative Design: Reframing the Role of the Designer in Early-Stage Design Process. Journal of Mechanical Design. 2023. № 145. 41411 р. DOI: 10.1115/1.4056799.

Tholander J., Jonsson M. Design ideation with ai-sketching, thinking, and talking with Generative Machine Learning Models. Proceedings of the 2023 ACM Designing Interactive Systems Conference. 2023. С. 1930–1940. DOI: 10.1145/3563657.3596014.

Яловега І. Г. Витоки дизайн-мислення: евристика в перший та другий етапи розвитку філософії та науки. Фізико-математична освіта. 2019. Вип. 4 (22). С. 150–156. DOI: 10.31110/2413-1571-2019-022-4-023.

Зуб С., Яловега І. Розвиток евристичних методів на початку третього етапу історії філософії та науки. Фізико-математична освіта. 2020. № 2. С. 58–65. DOI: 10.31110/2413-1571-2020-024-2-008.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-28

Як цитувати

Кормич, Л. А. (2025). ІНТЕГРАЦІЯ ШІ У FIGMA: ІНСТРУМЕНТИ ТА ПРАКТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ. Український мистецтвознавчий дискурс, (5), 68–73. https://doi.org/10.32782/uad.2025.5.8