ДЕРЖПРОМ У ХАРКОВІ: СЦЕНАРІЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПАМ’ЯТКИ МОДЕРНІЗМУ В КОНТЕКСТІ ЕВОЛЮЦІЇ ІНЖЕНЕРНОГО МИСЛЕННЯ ТА ОХОРОНИ ІСТОРИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА

Анотація

У статті здійснено комплексне дослідження будівлі Держпрому (м. Харків) в контексті еволюції інженерного мислення та стратегій збереження модерністської спадщини. Метою є аналіз сучасних сценаріїв реабілітації пам’яток модернізму з урахуванням чинного національного та міжнародного законодавства та визначення їх практичної застосовності до будівлі Держпрому. Аналітичною основою стала концепція еволюції інженерного мислення ХХ–ХХІ століть – від технократичних підходів класичного модернізму до міждисциплінарних і сталих методів сучасності. Проведено історико-генетичний аналіз п’яти ключових етапів формування та переосмислення інженерних рішень і підходів, які визначили розвиток будівлі. Ці етапи ілюструють зміну парадигм – від авангардного конструктивізму до сучасних концепцій, які розглядають Держпром як багатовимірний об’єкт культурної спадщини, що потребує комплексного підходу до збереження та оновлення.Автори розглядають п’ять підходів до інженерного мислення – науковий, системний, середовищний, еволюційний і сферний – які визначають відповідні методи, технології та стратегії втручання у пам’ятку.У практичній частині статті розглянуто чотири сценарії реабілітації будівлі: консервація, реставрація з адаптацією, повна ревіталізація та створення інтегративної цифрової моделі із застосуванням BIM та AR/VR-технологій. Оцінка кожного сценарію базується на комплексних критеріях: збереження архітектурної автентичності, відповідність чинному правовому полю, потенціал повторного функціонального використання та можливості технологічного оновлення. За результатами порівняльного аналізу найбільш збалансованим і перспективним сценарієм визнано реставрацію з адаптацією, що забезпечує оптимальне поєднання збереження цінності об’єкта і його актуалізації в сучасному міському середовищі. Окрім того, підкреслюється важливість і перспективність застосування цифрових технологій як ефективного інструменту популяризації модерністської спадщини і формування нової культурної інфраструктури, що відповідає викликам часу.