МІЖ КАЗКОЮ ТА ІДЕНТИЧНІСТЮ: ВІЗУАЛЬНИЙ ОБРАЗ УКРАЇНИ У КНИЗІ COSSACK FAIRY TALES AND FOLK TALES
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2025.2.1Ключові слова:
український фольклор, народні казки, ілюстрація, візуальна репрезентація, культурна ідентичність, Cossack Fairy Tales and Folk Tales, культурна пам’ять, видавничий дискурсАнотація
Стаття присвячена мистецтвознавчому аналізу англомовного видання Cossack Fairy Tales and Folk Tales (1894), яке вважається першим перекладом українських народних казок для західної аудиторії. Дослідження звертає увагу на важливість коректного культурного ілюстрування, зокрема у контексті візуального відтворення національної ідентичності. Мета: Метою статті є дослідити, яким чином ілюстративний матеріал у виданні Cossack Fairy Tales and Folk Tales формує візуальний образ України, з’ясувати, наскільки ця репрезентація відображає національну ідентичність чи трансформує її відповідно до очікувань іноземної аудиторії.Для цього здійснено аналіз художніх засобів та візуальних кодів, що використовуються у книзі. Методологія роботи: У роботі застосовано інтердисциплінарний підхід, що поєднує мистецтвознавчий, культурологічний аналіз. Використано історичні джерела, критичну літературу та теоретичні праці (зокрема, Бенедикта Андерсона, Барбари Тьорнквіст-Плеви). Наукова новизна: Уперше предметом огляду стала візуальна складова книги. Розкрито механізми художньої адаптації українських образів до канонів західноєвропейського видавничого формату кінця XIX століття. Стаття також пропонує інтерпретацію ілюстрацій як приклад візуального підпорядкування локального культурного коду ширшому універсалізованому (східнослов’янському чи навіть російському). Результати: У процесі аналізу з’ясовано, що ілюстрації в Cossack Fairy Tales and Folk Tales створюють узагальнений візуальний образ України, який не відповідає етнографічній точності. Цей образ сформовано під впливом не лише художніх канонів свого часу, а й очікувань західної аудиторії, схильної сприймати Схід як екзотичний простір. Виявлено, що така трансформація образів може призводити до втрати локальної культурної впізнаваності, коли візуальні коди стають частиною уніфікованого, глобалізованого уявлення. Ілюстрації в цьому контексті відіграють роль інструменту формування культурної пам’яті.
Посилання
Bain R. N. (Ed. & Trans.). Cossack fairy tales and folk-tales (Illus. by E. W. Mitchell). A. L. Burt Company. 1894
Zorivchak R. P. The first English translation of Ukrainian fairy tales. Forum, №62. 1985. 9–11.
Карпенко С. Д. Генеза українського казкознавства: періодизація та проблематика досліджень. The V International Scientific and Practical Conference «Priority directions of science development», February 06-08, Hamburg, Germany. 2023. 342 p.
Odrekhivska I. Decolonial analytics in translation history: Ukrainian literature in the contested space of English translation. World Literature Studies, №16. 2024. 4–14.
Anderson B. Imagined communities: Reflections on the origin and spread of nationalism. In The new social theory reader. Routledge. 2020. P. 282–288
Törnquist-Plewa B. Cosmopolitan memory, European memory and local memories in East Central Europe. Australian Humanities Review, 2016. №59. P. 136–154.
Киридон А. М. Потенціал комеморативних практик у конструюванні національної ідентичності : концептуалізація. Історична пам'ять : наук. журн. Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. Полтава, 2020. Вип. 42. С. 7–19.
Бевз T. А. Українська ідентичність і національна безпека у викликах сьогодення. Українознавство, № 4. 2020. С. 143–158.
Садовенко С. Хронотоп народної художньої культури: семантика часу і простору. Культурологічний вісник, №42. 2021. С. 64–71
Bain R. N. (Ed. & Trans.). Cossack fairy tales and folk-tales. George Harrap. 1916.
Buckma D. Noel Laura Nisbet. In Dictionary of artists in Britain since 1945. Art Dictionaries Ltd. 1998. P. 911.
Demchuk S., Levchenko I. Decolonizing Ukrainian Art History. Nationalities Papers. 2024. P. 1–25.
