ІРАНСЬКІ КИЛИМИ ФІРМИ «ФАРАВАХАР» З ТРАДИЦІЙНИМИ СЮЖЕТНИМИ КОМПОЗИЦІЯМИ І ЖИВОПИСНИМИ СЦЕНАМИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2024.6.23Ключові слова:
килим, Іран, Фаравахар, сюжет, проєкт, декор, композиція, Україна, дизайн, початок ХХІ століття, перська мініатюра, живописні сцени, килимарство, стилістика, колористика, декоративно-прикладне мистецтвоАнотація
Мета статті – розкрити специфічні технологічні, композиційні та художньо-образні особливості іранських килимів фірми «Фараваххар» з сюжетними композиціями, зважаючи на поширення тенденції останнім часом в Україні прикрашати сучасні інтер’єри орієнтальними творами мистецтва, притаманну здебільшого міському середовищу початку ХХІ століття, зорієнтовану, насамперед, на вузьке коло поціновувачів антикваріату та колекціонерів Києва, Одеси, Львова, Харкова. Основна ідея дослідження зводиться до унікального асортименту виробів, представлених на українському ринку підприємством «Фаравахар», що вирізняються високою культурою виконання та специфічною філігранністю добору малюнків з традиційної персидської мініатюри, з довершеним, досконалим технічним втіленням викінчених мистецьких ідей. Інструментарій дослідження базується на сукупності принципів, підходів і методів. Зокрема, ґрунтується на принципі всебічності, мистецтвознавчому, дизайнерському та виробничому підходах; онтологічному, герменевтичному, аксіологічному, історико-генетичному, історико-хронологічному, компаративному, культуротворчому, соціо-культурному, іконографічному, формально-стилістичному та методі мистецтвознавчого аналізу. Серед значущих завдань дослідження виокремлюється необхідність окреслити сутність специфічних рис творчості іранських майстрів у галузі традиційного перського килимарства, що сполучає аспекти знання технології та художньої майстерності з виготовлення сюжетних малюнків, запозичених з перської літератури, написаної на фарсі; потреба у визначенні кола художників знаних центрів килимарства Ірану, що працюють у двовузловій техніці, у тому числі із використанням шовкової нитки; а також необхідність розрізнення творчого почерку окремих майстрів, котрі спеціалізуються на розробці сюжетів іранської мініатюри у сучасному килимарстві Ірану, зважаючи на колористику, використання орнаментальних композицій у роботах конкретних авторів та повноцінного введення їх імен до переліку найкращих фахівців цього виду мистецтва початку ХХІ століття, імена яких асоціюється із кращими взірцями унікальних авторських творів. Наведено дані щодо доробку окремих майстрів у знаних осередках перського килимарства, зважаючи на ключові стилетворчі риси цієї царини декоративно-прикладного мистецтва і дизайну означеної країни 2010-х – 2020-х рр. Унаочнено найбільш цінні, знакові роботи різних авторів вказаної країни в означеній галузі, представлені в Україні фірмою «Фаравахар». Розкрито іконографічні характеристики творів сучасних іранських художників килимарства з сюжетом, в котрих відчувалася рука вправного майстра зі знанням найдорожчих світових технік виконання репрезентативних творів цієї групи з мотивами традиційних живописних сцен перської мініатюри.
Посилання
Архів Школьної О. В. Польові дослідження Ольги Школьної.
Школьна О. (2018). Великосвітські мануфактури князів Радзивіллів ХVІІІ–ХІХ століть на теренах Східної Європи / монографія. Київ: Ліра-К, 2018. 192 с.: іл.
Школьна О., Прядко С. Тапісярні та персіярні на теренах Речі Посполитої ХVІІІ століття. Молодий вчений, 2021. 11 (99). С. 128–130.
Школьна О. Східні мотиви в килимарстві Полтавщини ХVІІІ–ХІХ століть. Тези доповідей Міжнар. наук. конф. «ХХІ Сходознавчі читання А. Кримського». Київ, 17.11.2017–18.11.2017 р., НАН України, Інститут сходознавства ім. А. Ю Кримського. Київ, 2017. С. 52–53.
Школьна О. Шовк у побуті українців ХVІІ–ХІХ століть і питання його зберігання й експонування у вітчизняних музеях. Історичні студії суспільного прогресу: зб. Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Глухів, 2014 р. Вип. 2. С. 67–79.
Bier Carol, editor. Woven from the Soul, Spun from the Heart: Textile Arts of Safavid and Qajar Iran, 16th–19th Centuries, exhibition catalogue. Washington, D.C.: Textile Museum, 1987. XVI, 336 p.
Edwards A. C. The Persian Carpet. London: Gerald Duckworth and Co Ltd, 1983. 419 p.
Faravahar Luxury. URL: https://www.instagram.com/faravahar_luxury/ (дата звернення: 01.02.2025 р.).
Herrmann Eberhart. From Konya to Kokand – Rare Oriental Carpets III. Munich: Published by Eberhart Herrmann, 1982. 196 p.
Housego Jenny. Tribal Rugs – An Introduction to the Weaving of the Tribes of Iran. London: Scorpion Publications, 1978. 174 p.
Lettenmair J. G. Das Grosse Orientteppichbuch. München: Mü Wels Welsermühl Verlag, 1962. 376 p.
May H. Beattie. Carpets of Central Persia – With special Reference to Rugs of Kirman. Sheffield: World of Islam Festival Publishing Company Ltd, 1976. 104 p., [8] p. of plates.
Neff I. C., Maggs C. F. Dictionary of Oriental Rugs with a monography on identification by weave. New York: Van Nostrand Reinhold Co, 1979. 238 p., [1] fold. leaf of plates.
Opie J. Tribal Rugs of Southern Persia. James Opie Oriental Rugs. Madrid: Published by Portland, James Opie Rugs, INC, 1981. 223 p.
Shenâcht-e Shâhkâr-ha-ye Farsch-e Irân (Meisterwerke der Perserteppiche). Teheran, 1972. 1351 p.